Генерала Григоренка на маршала Жукова. У Харкові вночі почали змінювати таблички

На проспекті, якому міськрада повернула ім'я Маршала Жукова, пізно вночі на 26 червня почали змінювати таблички.

Про це UA:Харків розповів мешканець Харкова Сергій Тимохін. 

За його словами, до нього звернулися знайомий, мешканець одного з будинків по проспекту. Чоловік побачив драбину за вікном і вирішив, що до його сусідів намагаються вдертися невідомі. 

«Біля будинку, біля його вікна, встановили драбину якісь люди, як йому здалося, полізли до сусідів. Оскільки він був один в кімнаті, незрозуміло, що відбувалося, люди спустилися і поїхали собі. Це була біла «Волга» з драбиною на багажнику.

Подзвонив, вийшов з хати, подивився, що так, вікно у сусідів ціле, але побачив, що змінена табличка. Питання: чому це відбувається вночі? Сказали, що вночі цього робити не варто.

По-перше, це турбує мешканців. По-друге, я розумію, що є рішення, треба показати всі папери і зробити це вдень, щоб це було не, як у крадіїв...», — розповів Тимохін. 

На місце викликали поліцію. Патрульні попросили робочих припинити роботи до завтра. 

 
Нові таблички на проспекті Генерала Григоренка з'явилися пізно вночі з 25 на 26 червня. ФОТО: UA:Харків

Нові вказівники з’явилися на будинках уздовж проспекту №№ 17, 19, 21, 23, 31.

Люди, які змінювали таблички, не представилися. За їхніми словами, вони діють на підставі угоди. 

Нагадуємо, 19 червня Харківська міська рада проголосувала за повернення імені Жукова проспекту Григоренка.

 
Докладніше про генерала Петра Григоренка читайте в тексті Вахтанга Кіпіані "Генерал Петро Григоренко. Таврія, Москва, "психушка", Нью-Йорк"

20 червня рішення офіційно оприлюднили. Того ж дня із позовом до Харківського окружного адмінсуду звернувся представник народного депутата України Андрія Білецького, який просить скасувати рішення міськради.

Із заявою до поліції після рішення міськради звернувся депутат міської ради Ігор Черняк.

Український інститут національної пам’яті в свою чергу звернувся до ГПУ.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.