«Головному Отаману Армії УНР – Слава!» До 140-річчя Симона Петлюри УІНП презентував відеоролик

22 травня 2019 року виповнюється 140 років від дня народження державного та громадсько-політичного діяча, Голови Директорії, Головного Отамана Військ і Флоту Української Народної Республіки Симона Петлюри.

До цієї дати Український інститут національної пам’яті спільно з продакшн «Bober studio» презентували соціальний відеоролик.

Картина, виконана українським художником Артуром Орленовим
Картина, виконана українським художником Артуром Орленовим

У відео Симон Петлюра постає як творець українського війська. І бійці сучасних Збройних сил України, які нині продовжують цю боротьбу, віддають йому військову шану.

«Петлюра – сильний лідер у важкі часи. Він очолив українську революцію 1917-1921 років у критичний момент. Він не уникав складних рішень, робив помилки, але продовжував боротьбу. Петлюра не зламався навіть після поразки революції.

Тому для ворогів України став уособленням того незламного українського духу, з яким вони вже стикалися в попередні епохи. Тому ціле покоління борців за незалежність вони нарекли петлюрівцями, які стали наступниками ненависних Москві мазепинців, та попередниками бандерівців, яких досі бояться в Кремлі», - вважає Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

У ролику знялися реальні ветерани сучасної російсько-української війни та бійці добровольчих батальйонів, а також Герой України, генерал-майор ЗСУ, начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна Ігор Гордійчук та курсанти Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут.

«Симон Петлюра – унікальна постать в нашій історії. Це один з тих політичних і військових діячів, які розуміли, що без сильної армії неможливо зберегти державність, і доклав усіх зусиль для її створення.

Він був творцем українського війська, він був його частиною і його душею. І сучасні Збройні Сили України продовжують традиції армії УНР, воюючи з тим же самим ворогом. Саме це ми хотіли підкреслити в нашому ролику», - зазначає режисерка кліпу Діана Горда.

Завантажити ролик у високій якості можна тут.

Довідково:

Симон Петлюра став першим військовим міністром в Генеральному Секретаріаті, утвореному Центральною Радою 28 червня 1917 року. Як голова Українського генерального військового комітету Симон Петлюра зайнявся налагодженням армії, спрямувавши головні сили на українізацію військових частин.

Після відставки 18 грудня 1917 року на знак протесту проти рішення Центральної ради піти на укладання Берестейського миру, Петлюра організував Гайдамацький Кіш Слобідської України.

У січні–лютому 1918 року вони разом із Січовими стрільцями відіграли вирішальну роль у боях за Київ і придушенні більшовицького заколоту на заводі «Арсенал».

У грудні 1918-го очолив антигетьманське повстання Директорії. 22 січня 1919 року відбулося урочисте проголошення універсалу Директорії УНР про об’єднання УНР і ЗУНР в єдину державу, однак під натиском більшовицьких частин на початку лютого 1919 року урядові установи УНР та військо змушені були залишити Київ. У травні Симон Петлюра очолив Директорію, продовжуючи збройну боротьбу Армії УНР проти червоної та білої Росії.

Наприкінці січня 1921 року Петлюра ініціював нараду старших начальників Армії УНР у Тарнові (Польща), де створили Партизансько-повстанський штаб під керівництвом відомого повстанського отамана Юрія Тютюнника для підготовки загального антибільшовицького повстання в Україні.

17 жовтня головний отаман видав наказ, за яким Юрій Тютюнник із штабом і відділами мав почати похід на Україну. В жовтні-листопаді Українська повстанча армія Юрія Тютюнника у складі трьох груп вирушила у Другий зимовий похід, який став завершальною сторінкою Української революції, засвідчивши готовність українців за будь-яку ціну здобувати державність.

Детальнішу інформацію про життя і діяльність симона Петлюри та про його роль в українській історії можна знайти тут.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.