Топонімічна комісія Харкова рекомендувала депутатам міськради розглянути повернення проспекту Жукова

Міська топонімічна комісія Харкова рекомендувала внести до порядку денного сесії Харківської міської ради питання про зворотне перейменування проспекту Петра Григоренка на проспект Георгія Жукова.

Відповідне рішення ухвалили на засіданні міської комісії з питань топоніміки й охорони історико-культурного середовища сьогодні, 14 травня, розглянувши петицію «Поверніть харків'янам історію!», повідомляє UA: Харків із посиланням на відповідального секретаря комісії Олексія Хорошковатого.

За словами Хорошковатого, ст. 5 Закону України «Про географічні назви» передбачає повернення окремих об'єктів їхніх історичних назв. «Чи перейменовувати проспект, вирішуватимуть депутати міськради», — сказав відповідальний секретар.

Крім того, топографічна комісія рекомендувала підготувати на своє наступне засідання пропозицію, як увіковічити пам'ять генерала Петра За словами заступника мера з питань правового забезпечення Марини Стаматіної, яку цитує видання "Накипело", міськрада у процесі прийняття рішення керуватиметься Законом України "Про увіковічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939—1945 років".

Нагадаємо, петицію про зворотне перейменування пр. Петра Григоренка зареєстрували на сайті Харківської міськради 8 травня. Того ж дня на своїй сторінці у "Фейсбуці" мер Харкова Геннадій Кернес заявив, що сприятиме петиції. Менше, як за дві доби петиція набрала понад 5000 голосів, потрібних для розгляду звернення. До 17 травня 2016 року проспект називався іменем Маршала Радянського Союзу Георгія Жукова.

У відповідь на пропозиції Кернеса Український інститут національної пам'яті звернувся  до нього із застереженням про кримінальну відповідальність за порушення декомунізаційного законодавства. 

Зокрема, очільник відомства Володимир В'ятрович нагадав, що "законність перейменування у інших населених пунктах України об’єктів топоніміки, названих на честь Георгія Жукова, у рамках виконання вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», підтверджена рішеннями адміністративних судів, які станом на сьогоднішній день набрали законної сили". 

Проти ініціативи перейменування проспекту та знесення волонтерського намету "Все для перемоги" на площі Свободи 12 травня вийшло на мітинг біля 600 осіб.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.