У Туркменистані бізнес фінансує археологів

Союз промисловців і підприємців Туркменистану профінансував розкопки на місці давного міста Шехріслам.

Підприємці закупили все необхідне для виконання робіт, найняли робітників, допомогли налагодити побут експедиції й транспортне сполучення, повідомляє "Фергана News" з посиланням на Turkmenportal.

Місце розкопок в Шехрісламі.  Фото: turkmenportal.com

Безпосередньо дослідженнями займається Інститут археології та етнографії. Віжзначається, що учасники експедиції вже виявили мідні, срібні й електрові (сплав золота й срібла) монети, зразки китайської порцеляни, браслети й намиста з дорогоцінним камінням, а також перські котли з талькохлоритного каменю.

Шехріслам (Так-Язир) у IX-XV був знаний як торгове місто на Великому шовковому шляху. Розкопки тут почалися в 2017 році, а вперше археологічні дослідження в цій місцевості провели ще в 1930-х роках.

Як повідомлялося, у стародавньому порту Кесарія в Ізраїлі археологи знайшли колекцію золотих монет, яким імовірно 900 років.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.