Спецпроект

У Москві хочуть бучно святкувати ювілей Київської Русі - "як до 1917 року"

21 квітня 2011 в Москві на виконання указу Мєдвєдєва відбудеться міжнародний круглий стіл, присвячений підготовці святкування наступного року 1150-річчя утворення давньоруської держави.

Про це повідомляє агенція "Інфорос".

"Згідно з "Повістю врем'яних літ", поява першого східнослов'янської держави - спільної колиски Росії, Україні і Білорусії - датується 862 роком, - повідомляють організатори заходу, - і до жовтня 1917 року ця пам'ятна дата широко відзначалася. Святкування проводилися 8 вересня, у день Різдва Пресвятої Богородиці".

З особливим розмахом ювілей пройшов у 1862 році. У Великому Новгороді був відкритий пам'ятник Тисячоліття Росії, відбувся військовий парад, урочистості тривали три дні.

У березні президент Росії Дмітрій Мєдвєдєв підписав указ "Про відзначення 1150-річчя зародження російської державності".

У розвиток ідей президентського указу російські організатори хочуть провести ряд спільних з Україною і Білоруссю акцій.

За їхніми словами, "основною метою ювілейних заходів має стати зміцнення єдності братніх східнослов'янських народів у сучасних умовах, розкриття потенціалу міждержавної інтеграції на пострадянському просторі, протидія спробам фальсифікації історії".

Метою круглого столу з підготовки до 1150-річчя є консолідація творчих зусиль і організаційних ресурсів всіх зацікавлених сторін.

Планованим результатом заходу повинні стати формування громадської координаційної ради і прийняття спільної резолюції. На основі цього документу планується приступити до розробки пропозицій за планом громадських заходів ювілейного 2012 року.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.