Золоті монети ХІ століття знайшли в Ізраїлі. ФОТО

У стародавньому порту Кесарія в Ізраїлі археологи знайшли колекцію золотих монет, яким імовірно 900 років.

Скарб, у якому також була одна золота сережка, знайшли в бронзовому горщику між каменями в стіні колодязя в будинку часів Абассидського і Фатімідського халіфатів, повідомляє Бі-Бі-Сі.

 Фото: YANIV BERMAN

24 монети заховала невідома людина, яка розраховувала повернутися, але так і не прийшла. Вона могла, за словами археологів, померти під час різанини мешканців міста, яку вчинили хрестоносці в 1101 році.

Знахідку, яку датують кінцем ХІ століття виявили під час розкопок і консерваційних робіт на об’єкті Світової спадщини ЮНЕСКО Кесарія.

 Місце розкопок, де знайшли скарб. Фото: YAAKOV SHIMDOV

"Тайник є мовчазним свідченням найбільш драматичних подій в історії Кесарії: жорстокого завоювання міста хрестоносцями", — говорить в повідомленні археологів Управління старожитностей Ізраїлю.

Вони додають, що, згідно з письмовими джерелами, більшість мешканців Кесарії були знищені армією Балдуїна I, який правив Єрусалимським королівством хрестоносців у 1100—1118 роках.

Монети датують кінцем ХІ століття. Фото: YANIV BERMAN

"Доцільно припустити, що власник скарбу та його родина загинули під час побоїща, або їх продали в рабство, і тому повернутися по своє золото вони не змоги", — сказали керівники розкопок д-р Пітер Гендельман і Мохаммед Хатар.

Нагадаємо, ув’язнені Плевенської в'язниці в Болгарії знайшли понад 8 кг срібних османських монет

В Ізраїлі ідентифікували перстень Понтія Пилата.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.