«Легенду про княгиню Ольгу» презентують українською

Понад 30 років тому радянська влада не дозволила випустити у прокат історичну стрічку Юрія Іллєнка «Легенда про княгиню Ольгу» українською мовою. Фільм вийшов лише російською. Хоча на студії ім. О. Довженка переважно робили дві версії стрічок - українську та російську. Вперше переклад і дубляж картини українською презентують на 24-ий День Незалежності.

У стрічці йдеться не лише про життя княгині Ольги, але й про становлення Київської Русі в IX- X століттях як однієї з наймогутніших європейських держав.

"Нині Росія продовжує політику Російської імперії та Радянського союзу, привласнюючи історію Київської Русі, щоб представляти свою державу як древню і на цій підставі претендувати на ключову роль у регіоні.

Прикладом такої політики є наміри поставити пам’ятник Володимиру Великому в Москві, до якої він мав жодного стосунку, адже в його часи Москви навіть не існувало. Ми маємо говорити вголос про хибність цієї теорії, зокрема, і засобами кіно.

Адже саме результатом хворобливих імперських амбіцій Путіна, який опирається на хворобливий імперіалізм російського суспільства, є події на Донбасі й у Криму", - наголошує голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Прем’єра "Легенди про княгиню Ольгу" відбулась 1984 року в кінотеатрі "Київська Русь". Режисер Юрій Іллєнко збирався перекласти фільм українською, проте так і не встиг. Після його смерті за справу взялися родичі та друзі режисера.

"Одномовну версію фільму пояснювали тим, що княгиня Ольга і князь Володимир не могли розмовляти українською мовою, бо її тоді начебто не було.

Тож фільм вийшов російською. Коли ж в Україні з'явилися провідні кінотехнології, батько задумався про те, щоб зробити український дубляж. Проте вчасно не змогли знайти відповідного фінансування.

Цього року, коли виповнюється 1000 років з дня смерті Володимира Великого, який є одним із головних героїв фільму, ми знову подумали про можливість створення українського дубляжу", - пояснює голова Держкіно та син Юрія Іллєнка Пилип Іллєнко.

Українcький переклад фільму зробили на студії KWA sound production на замовлення телеканалу ICTV і за підтримки Державного агентства України з питань кіно та кіностудії ім. О. Довженка.

У дубляжі стрічки взяли участь виконавці ролей у фільмі і сучасні музиканти та актори: Римма Зюбіна (Малуша), Олександр Ігнатуша (князь Володимир), Костянтин Войтенко (князь Володимир в юності), Богдан Бенюк (Ільм), Олександр Ярмола - фронтмен гурту "Гайдамаки (князь Святослав). Самих себе українською озвучили Людмила Єфименко та Віктор Демерташ.

В урочистій частині заходу візьмуть участь голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко, актриса, виконавиця головної ролі у фільмі Людмила Єфименко, актор Богдан Бенюк, фронтмен гурту "Гайдамаки" Олександр Ярмола. Гурт "Гайдамаки" виконає перед прем’єрою пісню з фільму "Літу осінь наснилась" у рок-інтерпретації.

Неділя, 24 серпня 19:00

Місце: Кінотеатр "Київська Русь", м. Київ, вулиця Артема, 93

Вхід на прем’єру для представників ЗМІ вільний. За акредитацією звертайтеся, будь ласка, до керівника прес-служби каналу ICTV Тетяни Веремчук: Veremchuk.t@ictv.ua, тел. (098)-557-19-01.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.