На Прикарпатті оголосили конкурс есеїв «Сто слів про соборність»

З нагоди 100-річчя Акту Злуки – урочистого оголошення 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві універсалу про об'єднання УНР і ЗУНР у соборну Україну громадські організації «Громадський інститут аналітики» та «Поступовий гурт франківців» оголошують Відкритий конкурс есеїв «Сто слів про соборність».

Про це повідомляє видання Фіртка.

 

Науковий консультант Конкурсу – доктор історичних наук Сергій АДАМОВИЧ.

Голова журі Конкурсу – доктор політичних наук Іван МОНОЛАТІЙ.

Вік учасників – до 25 років.

Роботи просять надсилати до 20 січня за ел. адресою: gianalit@ukr.net.

Імена переможців буде оголошено у день сторіччя Акту Злуки, 22 січня 2019 року.

Читайте також:

Левко Лукасевич: 22 січня 1919: Акт Злуки

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.