Вандали спаплюжили пам'ятник воїнам УПА у Харкові. Активісти вже відчистили

У Харкові вандали облили червоною фарбою пам’ятник загиблим воїнам УПА, встановлений у Молодіжному парку.

Як повідомляє УНІАН з посиланням на ГУ Нацполіції в Харківській області, інцидент стався у понеділок, 6 серпня.

Поліцейські встановлюють особи вандалів. Фото: hk.npu.gov.ua

 

"Повідомлення про подію у Молодіжному парку міста надійшло до Київського відділу поліції 6 серпня о 17.30", - йдеться в повідомленні.

На місці події працювала слідчо-оперативна група. Поліцейські встановлюють особи вандалів.

Водночас, як повідимив у Facebook Роман Черемський активісти ще вчора відчистили пам'ятний знак від фарби.

Фото: Facebook Роман Черемський

 

 Фото: Facebook Роман Черемський

Нагадуємо, що вандали не вперше обмальовують цей пам'ятний знак. У лютому в Харкові невідомі зловмисники обмалювали камінь біло-червоними кольорами.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.