Жінці, яка хотіла підірвати пам’ятник УПА, "світить" 10 років тюрми

Прокуратура Харківської області направила до суду обвинувальний акт стосовно підозрюваної у підготовці теракту в Молодіжному парку.

Про це повідомляє "Українська правда" з посиланням на прес-службу обласної прокуратури.

 Підозрювана Оксана Суботіна. Фото: ВГолос

За даними слідства, жінку на початку 2018 року завербували представники Росії.

"Вона постійно отримувала завдання щодо дестабілізації суспільно-політичної ситуації у Харківській області", - зазначили в прокуратурі й додали, що з метою узгодження і координації дій жінка кілька разів виїжджала до Росії.

Слідство встановило, що жінка придбала і певний час зберігала вдома тротилову шашку.

Потім вона знайшла особу, яка на основі цієї шашки виготовила саморобний вибуховий пристрій з дистанційним керуванням за допомогою мобільного телефону.

"Уночі 23 червня жінка заклала пристрій в основу пам’ятника бійцям Української повстанської армії", - повідомили в прокуратурі.

Проте 44-річну харків’янку затримали співробітники СБУ, коли вона намагалася дистанційно привести у дію вибухівку.

Наразі на вимогу прокуратури обвинувачена перебуває під вартою.

Їй інкримінується скоєння злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 258 (замах на скоєння терористичного акту) та ч. 1 ст.263 (незаконне придбання, зберігання, носіння і передача іншій особі вибухових речовин)ККУ.

Відповідно до санкції статей їй загрожує до 10 років позбавлення волі.

Нагадуємо, що на початку серпня пам’ятник воїнам УПА в Харкові облили червоною фарбою.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.