На конкурсі студентських робіт перемогло дослідження річкової війни українських отаманів

Центр досліджень визвольного руху підбив підсумки шостого конкурсу студентських наукових робіт "Український визвольний рух 1920 х—1950 х рр."-2017. Перемогу здобула робота Володимира Барова "Річкова війна українських отаманів на Дніпрі 1919—1921 рр.".

Результати конкурсу оголосили під час науково-практичного семінару "Відкриті архіви для молодих науковців", що відбувся 18 листопада в стінах історичного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

 

Перше місце здобув студент VІ курсу Ніжинського державного універистету ім. М. Гоголя Володимир Баров за за роботу "Річкова війна українських отаманів на Дніпрі 19191921 рр.".

 

Друге місце посів студент V курсу Житомирського державного університету ім. І. Франка Дмитро Ткачук із роботою "Радянська молодіжна політика як спротив поширенню українського національно-визвольного руху на західноукраїнських землях протягом 1940-хІ-ї пол. 1950-х років".

 

І на третій сходинці опинилася студентка IV курсу Херсонського державного університету Катерина Романюк з роботою "Рерадянізація або шлях від homo sapiens до homo soveticus бойків-переселенців на Херсонщині в середині ХХ століття".

 

Крім того, журі вирішило відзначити ще низку робіт, які не трішки не дотягнули до призових місць, проте були виконані також на гідному рівні.

Відзнаку Івана Патриляка одержала робота  студента ІІІ курсу Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Євгенія Бондарчука  "Жіночі волинки на Полтавщині як форма антибільшовицького спротиву".

 

Олександр Іщук відзначив статтю студентки ІV курсу Маріупольського державного університету Анастасії Пандазі "Підпільна група ОУН в Маріуполі (жовтень  1941  червень  1943)".

 

Відзнаку Олега Репана дістала студентка V курсу Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка Євгенія Сусло за роботу "Антибільшовицькі селянські повстання на території Слобожанщини в 1921 році".

 

Руслан Забілий оцінив працю студентки ІІ курсу Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка Ірини Романашенко "Селянський рух на Слобожанщині на початку 1920-х років".

 

Звертаючись із напутнім словом до учасників семінару, декан історичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка, член журі конкурсу д. і. н. Іван Патриляк відзначив неабиякий поступ, який можна спостерігати в учасників із кожним роком. Адже переможець уже брав участь у минулорічному конкурсі, але тоді призового місця не посів. Однак він продовжив глибше дослідження, вдосконалив роботу і 2017 року одержав заслужене перше місце. "Отже, найголовніше, чого я бажаю студентам: не зупинятися, а продовжувати йти вперед за будь-яких обставин", — побажав декан.

Як приклад Іван Казимирович навів перемогу 61-річного спортсмена-аматора Кліффа Янга, який у 1983 році переміг у супермарафоні Сідней—Мельбурн (875 км) завдяки тому, що не зупинявся для перерви на сон протягом 5 діб бігу.

"Найголовніше, чого я бажаю студентам: не зупинятися, а продовжувати йти вперед за будь-яких обставин", — Іван Патриляк

"Вже вкотре проведений конкурс засвідчує зростання суспільного інтересу до проблематики історії українського визвольного руху 1920—1950-х рр. Конкурс, як і решта проектів з популяризації історії пережив різні часи, з яких 2012—2013 були не найкращими. Але правильні кроки проходять перевірку часом, і ми сьогодні бачимо зовсім інше ставлення до цієї теми. Тобто робота гідна й правильна, вона готує когорту істориків з активною соціальною позицією", — сказав к. і. н. Кирило Галушко, керівник просвітницького проекту "LIKБЕZ. Історичний фронт".

Усього на семінар з’їхалося 18 студентів із 20, які взяли участь у конкурсі. Учасники представляли студентство всієї України із заходу на схід та з півночі на південь: Ужгород, Львів, Дрогобич, Чернівці, Острог, Кам’янець-Подільський, Вінниця, Житомир, Черкаси, Херсон, Ніжин, Суми, Полтава, Дніпро, Харків, Маріуполь.

 

Програма семінару включала тематичні лекції від істориків та архівістів, які є експертами в галузі дослідження визвольного руху та доступу до архівів.

Виступ директора Галузевого державного архіву СБУ Андрія Когута охоплював широке коло архівної проблематики: "Архіви колишніх комуністичних спецслужб. Міжнародна співпраця і нові можливості для науковців після ухвалення Закону про доступ до архівів репресивних органів комуністичного режиму".

Науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху та редактор сайта "Історична правда" Ігор Бігун у лекції "Непрості союзники. Антикомуністична співпраця польських та українських націоналістів" звернувся до актуальної у світлі напруження відносин між Польщею та Україної теми партнерства між нашими народами в боротьбі проти тоталітаризму.

Виступає Андрій Когут

У своїй доповіді "Демографічні втрати українського населення та визвольного руху в 1939—1960 роках" Іван Патриляк скрупульозно підрахував колосальні людські жертви, які поніс український визвольний рух та його прихильники під час збройної боротьби за Українську державу в ході Другої світової війни та наступних років.

Роботи оцінювало журі у складі: директор Центру досліджень визвольного руху та Генеральний директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" к. і. н. Руслан Забілий, декан Історичного фаультету КНУ ім. Т. Шевченка д. і. н. Іван Патриляк, науковий спіробітник ЦДВР, завідувач відділу Національного музею історії України к. і. н. Олександр Іщук, доцент кафедри історії Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара та представник Інститут суспільних досліджень к. і. н. Олег Репан і старший викладач кафедри нової і новітньої історії України Українського католицького університету к. і. н. Василь Стефанів.

Провести конкурс і семінар вдалося завдяки допомозі співорганізаторів та партнерів: Українського інституту національної пам’яті, історичного факультету КНУ ім. Т.Шевченка, Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" (Львів), гуманітарного факультету Українського католицького університету (Львів), Інституту суспільних досліджень (Дніпро) та Громадського просвітницького проекту "LIKБЕЗ. Історичний фронт".

Нагадаємо, конкурс студентських наукових робіт "Український визвольний рух 1920‑х-1950‑х рр." проводиться з 2012 року. Із результатами попередніх років можна ознайомитися тут - 20162015201420132012

Дивіться також інші матеріали за темою "Конкурси"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.