У Харкові тривають зйомки шпигунського серіалу про Другу світову. ФОТО

У Харкові знімають багатосерійний історичний детектив "За законами воєнного часу-2".

Зйомки відбуваються, зокрема, й на території Харківського політехнічного інституту, пише "Успешный Харьков".

Як повідомляється, сюжет серіалу полягає в тому, що троє слідчих військової прокуратури СРСР: Рокотов, Мирський та Єлагіна, які диво урятувалися з  оточення під Києвом, восени 1941 року прибувають у Харків. Вони мають цінні відомості про діяльність німецької шпигунської організації, які терміново потрібно передати нагору.

Усі фото: Олена Розова 

Проте командування дає наказ затриматися в Харкові з метою пошуку та знешкодження диверсантів і шпигунів, які є серед працівників підприємств і установ, готових до евакуації на Урал. У ході розслідування Рокотов і Єлагіна дізнаються, що харківська організація шпигунів напряму пов’язана з київською групою, яку вони розкрили в Києві за кілька годин до здачі міста.

 

А куратор обох груп посідає високу посаду в Головній військовій прокуратурі в Москві.    

 

У головних ролях серіалу знімаються: Катерина Климова, Євген Воловенко і Олександр Панкратов-Чорний. Режисер – Максим Мехеда, виробництво – Star Media.

Як відомо, Олександр Панкратов-Чорний відвідував тимчасово окуповану територію України на Донбасі і навіть дав інтерв'ю пропагандистському каналу "АNNA-News". У травні цього року СБУ відмовилася внести Панкратова-Чорного до Переліку осіб, які загрожують національній безпеці. Відповідно, в'їзд актору на територію України теж дозволений.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.