Міносвіти представило нові вимоги до публікації наукових робіт

Міністерство освіти і науки України з метою громадського обговорення оприлюднило проект наказу "Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук".

Про це повідомляє сайт МОН.

Зокрема, документом передбачено затвердження нових вимог до опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук, а також вимог до опублікованої монографії, що подається на здобуття наукового ступеня доктора і кандидата наук.

У Міністерстві освіти зазначають, що з урахуванням звернень наукової громадськості, проектом наказу передбачено зменшення кількості публікацій за темою докторської дисертації до 15 та зменшення кількості публікацій за темою кандидатської дисертації до трьох.

Також передбачається долучення до іноземних публікацій за темою докторської дисертації статей, опублікованих в матеріалах до наукових конференцій, конгресів, симпозіумів, семінарів, проведених в інших державах; зменшення кількості публікацій за темою кандидатської дисертації, яка подається на захист у вигляді опублікованої монографії, до трьох.

З текстом проекту наказу можна ознайомитися тут.

Зауваження та пропозиції можна надсилати на електронну адресу: dak@mon.gov.ua.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.