ДЕКАН ІСТФАКУ КНУ ПОДАВ У ВІДСТАВКУ

Декан історичного факультету Київського національного університету ім.Шевченка Віктор Колесник звільнився з посади.

Заяву Колесника про звільнення підписав ректор університету, повідомили Історичній Правді джерела в адміністрації КНУ.

Як відомо, у травні 2014 року студенти істфаку влаштували акцію протесту проти результатів виборів декана, які відбулися 21 травня на вченій раді факультету. Чинний декан Колесник отримав 13 голосів, його візаві Іван Патриляк - 11 голосів.

На думку студентів, вибори відбулися з порушенням процедури. Вирішальними голосами на цих виборах були голоси голів студпарламенту і профбюро факультету - осіб, які не були обрані студентством. Учасники акції протесту вимагали спершу прозоро обрати представників студентства, а потім провести перевибори декана.

За даними джерела, для розгляду скарг студентів істфаку була створена комісія ректорату КНУ. За наслідками її роботи результати виборів 21 травня визнані недійсними. Таким чином, Віктор Колесник став в.о. декана. Після цього він написав заяву про звільнення з посади, залишившись завідувачем кафедри.

Нові вибори декана історичного факультету призначені на осінь.

Дивіться також інші матеріали за темою "Освіта"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.