Керівника "Оплоту" відрахували з істфаку Харківського університету

Лідера харківської організації "Оплот", власника бійцівського клубу і провідника проросійських бойовиків Євгена Жиліна відрахували з історичного факультету Харківського національного університету ім. Каразіна.

Фото відповідного розпорядження за підписом начальника відділу контрактного навчання Володимира Дягілєва наводить харківська група вКонтакте.

"№3 у списку на відрахування через фінансову заборгованість ))", - прокоментував документ автор фото.

 

За словами дописувача, у 2012 році з ним на істфаку ХНУ почав учитися "видатний спортсмен", "чудова", "добра" і просто "душевна людина, що подає великі надії в історичній науці - Женька Жилін".

"Але, на жаль, доля-лиходійка спричинилася до того, що ми більше не побачимо його у стінах нашого улюбленого ХНУ, - прокоментував автор знімка. - Бувай, Женю, твої починання в нашій улюбленій науці надовго увійдуть в історію".

Як відомо, у лютому 2014 року в.о. міністра внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що лідер харківського угрупування "Оплот" (скандально відомого участю в тітушківських і сепаратистських акціях) утік з України.

У квітні 2014 року сепаратисти вночі спробували підпалити історичний факультет Одеського національного університету.

Дивіться також інші матеріали за темою "Історики"

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.