"СВОБОДА" ЗНЕСЛА ПАМ'ЯТНИК ЛЕНІНУ В КИЄВІ. фото, відео

В Києві знесли пам'ятник Володимиру Леніну на бульварі Тараса Шевченка. "Свобода" заявила про свою причетність до акції. У Кличка і "Батьківщині" повідомили, що знесення монументу активістами Євромайдану не планувалося і навіть не обговорювалося.

Про це повідомляє УП з посиланням на Громадське ТВ.

Під знесеним пам'ятником молодики скандують "Свобода" прийде, порядок наведе". Журналіст повідомляє, що дві групи молодиків накинули на монумент троси і повалили вручну донизу.

Міліція через дорогу просто спостерігала, не втручаючись. Молодики, які безпосередньо скидали пам'ятник, одразу втекли, прикриваючи обличчя.

На місці присутні сотні людей, а також депутати. Після повелення пам’ятник, виготовлений із червоного граніту, розбили кувалдами. Люди беруть собі уламки як сувеніри.

Народний депутат фракції "Свобода" Андрій Іллєнко приніс уламок монументу на Майдан.

Він перервав виступ гурту ТНМК на сцені Майдану і тріумфально продемонстрував шматок граніту присутнім. Після цього ТНМК продовжили виступ.

Для знищення пам'ятника невідомі використовували троси і ручні лебідки. Добірка фото - УП

Депутат ВР від партії "Свобода" Ігор Мірошниченко повідомив журналістам, що партія "ВО "Свобода" взяла відповідальність за знесення пам'ятника.

На уточнююче запитання, чи причетна "Свобода" до руйнування пам'ятника, Мірошниченко відповів ствердно.

 

Лідер фракції "Батьківщина" Арсеній Яценюк у коментарі фракційній прес-службі пожартував: "Думаю, Ленін впав від заздрощів. Тому що Ленін скликав одну революцію, а Янукович – дві".

 

Водночас, лідер УДАРу Віталій Кличко та представник "Батьківщини" Андрій Шевченко запевнили, що повалення пам’ятника Леніну – не ініціатива ЄвроМайдану.

"Жодних рішень щодо Леніна не приймалося і взагалі не обговорювалося в штабі", - заявив Кличко.

 Порожній постамент

За фактом події київське міське управління МВС відкрило кримінальне провадження за частиною 1 статті 294 - масові заворушення.

Губернатор Харківської області Михайло Добкін оголосив про плани відкрити рахунок для збору коштів на відновлення зруйнованого пам'ятника Володимиру Леніну в Києві. "Внесу на рахунок 50000 грн. Всі, хто зневажає вуйків за їхній тупизм, приєднуйтесь", - повідомив Водкін.

Як відомо, 1 грудня 2013 року під час масових акцій протесту в Києві невідомі в масках спробували аналогічним чином повалити пам'ятник Леніну на бульварі Шевченка. Закінчилося все бійками з "Беркутом", пам'ятник встояв.

Пам'ятник Леніну в Києві на бульварі Шевченка встановлено у 1946 році навпроти Бессарабського ринку.

Статую Леніна у 1938 році створив московський скульптор Сергій Меркуров для павільйону СРСР на Світовій виставці у Нью-Йорку.

Демонстрація на розі Хрещатика і бульвару Шевченка, 1917 році. Пам'ятника Леніну (місце позначено жовтим) ще немає. Фото з ІП-Артефакти

Пам'ятник висотою 3,5 м був виготовлений із червоного полірованого граніту і стояв на постаменті висотою 6,8 м з чорного полірованого лабрадориту.

З обох боків постаменту українською і російською мовами висічено: "При єдиній дії пролетарів великоруських та українських Україна можлива, без такої єдності про неї не може бути й мови" (В. І. Ленін)".

Таким він був. Фото: uk.wikipedia.org

Пам'ятник вважався головним монументом Леніна в УРСР. Після знесення в 1991 році за рішенням Київради пам'ятника Жовтневій революції на нинішньому Майдані Незалежності бессарабський Ленін став місцем проведення масових заходів прорадянських політичних партій на кшталт КПУ або ПСПУ.

Монумент кілька разів вандалізували і останні два роки Леніна намагалися охороняти активісти Компартії.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник більшовицького перевороту в Російській республіці (осінь 1917 року), ідеолог створення СРСР.

В серпні 2013 року Новоград-Волинська міськрада вирішила демонтувати пам'ятник Леніну на центральній площі міста. Пізніше в Бердичеві (Житомирська область) невідомі знищили голову місцевого пам'ятника.

У червні 2013 року депутати Сумської міськради проголосували за демонтаж двох монументів Леніну в місті.

У лютому 2013 року року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

У березні 2013 року невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Пізніше доктор історичних наук Георгій Касьянов нагадав, що руйнування пам'ятників без рішення органів місцевого самоврядування є вандалізмом, і звернув увагу на те, що тема історії часто використовується для того, щоб відвернути увагу суспільства від соціально-політичних питань.

МВС заявило, що масове руйнування пам'ятників в Україні розпочалося тільки цього року.

У лютому 2012-го комісія Київради з питань культури та туризму відмовилась прийняти пам’ятник Леніну на бульварі Шевченка до комунальної власності міста Києва.

У листопаді 2011 року нардеп від КПУ Євген Царьков заявив, що комуністи відновили в Україні 80 пам'ятників Леніну.

Дивіться також інші матеріали за темами "Ленін" та "Вандалізм"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.