Спецпроект

Харківський історичний музей приймає речі в дар

Співробітники Харківського історичного музею працюють над створенням нової експозиції, яка охопить період з 1945 по 1990 роки. Директор музею запросив всіх харків'ян взяти участь у створенні експозиції "1945-1990-ті". Для цього охочим необхідно подарувати музею речі і предмети особистого вжитку, які відносяться до повоєнної епохи.

Про це пише dozor.kharkov.ua.

Дата відкриття експозиції поки невідома у зв'язку з реконструкцією музею, але його співробітники вже підготували макети, де зображено розміщення виставкових експонатів на вітринах, які незабаром встановлять в установі. Сама експозиція опише цю епоху за допомогою створених інтер'єрних композицій, де в уявних квартирах радянських громадян будуть виставлені телевізор з лінзою, старі годинники та інші предмети побуту, яких так мало залишилося в будинках городян.

Директор музею, Володимир Цигульов, зазначив, що раніше цю експозицію не готовили через те, що цей період був ще актуальним для багатьох поколінь харків'ян. Втім, під час проведення Євро-2012 іноземних відвідувачів дуже цікавили саме сучасні експозиції, які можуть наочно продемонструвати цілу епоху в історії України та Харкова і дати можливість більше зрозуміти традиції країни.

Реконструкція історичного музею в Харкові за планом має тривати до кінця 2014 року.

Теми

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.