Меморіальну дошку Ковпаку в Яремчі не знищено. ФОТО

Меморіальна дошка Сидору Ковпаку в Яремчі (Івано-Франківська область), про ліквідацію якої повідомляло об'єднання "Тризуб", майже не зазнала ушкоджень.

Про це "Вікнам" повідомив читач Олег Дзем'юк, який і надіслав фото "ліквідованої" в Яремче пам'ятної дошки командиру Сумського партизанського з'єднання УРСР (1941-44) Сидору Ковпаку.

"Що значить ліквідували? Взяли пошкрябали носа та дати народження Сидора Ковпака і, здається, намагалися замалювати надпис на пам’ятній дошці, — написав у редакцію читач. — От і все. А піару зробили на всю Україну. Не там піаритеся, хлопці. Своїми діями робите тільки конфронтацію в українському суспільстві".

"Ліквідована" дошка. Фото: Олег Дзем'юк

Як відомо, у вівторок всеукраїнське об'єднання "Тризуб" повідомило, що "спецбоївка" об'єднання "у відповідь на агресію ворогів української нації" ліквідувала пам'ятну дошку Сидору Ковпаку в Яремче Івано-Франківської області.

У відповідь Компартія вимагала притягнути їх до кримінальної відповідальності і посилити кримінальну відповідальність "за наругу над пам’яттю радянських воїнів-визволителів".

У неділю "свободівці" заявили, що зірвали захід комуністів у Яремчі на честь 70-ої річниці Карпатського рейду партизанського загону Сидора Ковпака та закидали лідера КПУ Петра Симоненка яйцями.

Як відомо, у лютому 2013 року року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

У березні 2013 року невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Пізніше доктор історичних наук Георгій Касьянов нагадав, що руйнування пам'ятників без рішення органів місцевого самоврядування є вандалізмом, і звернув увагу на те, що тема історії часто використовується для того, щоб відвернути увагу суспільства від соціально-політичних питань.

МВС заявило, що масове руйнування пам'ятників в Україні розпочалося тільки цього року.

Всю хроніку плюндрування пам'ятників в Україні дивіться за темою "Вандалізм"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.