ПРОВОКАЦІЇ ТРИВАЮТЬ. На Львівщині знищили пам'ятник УПА, на Житомирщині - Леніна. ФОТО

У Раві-Руській Львівської області невідомі знищили пам’ятник Українській Повстанській армії.

Подія сталася вночі з 19 на 20 серпня, повідомляє УП з посиланням на Zaxid.net.

Пам’ятник у вигляді жінки, яка розриває кайдани на руках, був відкритий у 2008 році у парку біля будівлі Рава-Руської міської ради. Вандали знищили половину скульптури, відірвавши у неї голову.

Фото: Zaxid.net

"Подібні дії до пам’ятників у нашому місті сталися вперше. На території міста розташовуються пам’ятники не лише УПА, а й безліч інших, серед яких – жертвам Голодомору та сталінським репресіям, Українським Січовим Стрільцям, радянським воїнам, загиблим в роки Другої Світової війни... Однак до цього наруги над якимось з них не було", - розповіла міський глава Рави-Руської Ірина Верещук.

У міській раді припускають, що знищення пам’ятника УПА могло бути спланованованим. Наразі мер звернулася до міліції із заявою, на місці події вже працює слідча група.

Цього ж дня стало відомо, що у Бердичеві (Житомирська область) невідомі знесли голову пам’ятнику Володимиру Леніну.

Пам’ятник розташовано на території колишнього "Шкіроб'єднання". Про те, що лідер партії більшовиків (відколотого крила Російської соціал-демократичної партії Російської імперії) залишився без голови, секретаря місцевого міськкому Компартії Ларису Тимчук повідомила працівниця одного з тутешніх підприємств.

У Бердичеві знесли голову Леніну
У Бердичеві знесли голову Леніну

Голови Леніна наразі так і не знайшли.

У КПУ пообіцяли відновити памятник. Також комуністи вони вже звернулися до міліції, збираються написати листа до прокуратури.

Як відомо, у лютому 2013 року року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

У березні 2013 року невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Пізніше доктор історичних наук Георгій Касьянов нагадав, що руйнування пам'ятників без рішення органів місцевого самоврядування є вандалізмом, і звернув увагу на те, що тема історії часто використовується для того, щоб відвернути увагу суспільства від соціально-політичних питань.

МВС заявило, що масове руйнування пам'ятників в Україні розпочалося тільки цього року.

Всю хроніку плюндрування пам'ятників в Україні дивіться за темою "Вандалізм"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.