В Туркменістані припинили викладати у школах президентську "Рухнаму"

У новій навчальній програмі, розробленій міністерством освіти Туркменістану для середніх шкіл, відсутній предмет "Рухнама" ("Трактат про духовність").

Досі на вивчення "Рухнами" відводилася одна година на тиждень, нагадує агенція "Фергана".

"Рухнама" була написана колишнім президентом Туркменістану Сапармуратом (Туркменбаші) Ніязовим у 2001 році. Ніязов презентував книгу як духовний кодекс туркменської нації. Трактат став обов'язковим для читання у школах, вузах і всіх організаціях країни.

Книга складається з моральних настанов і філософських роздумів, перемежаних легендами та історичними екскурсами про величне минуле туркменського народу.

За життя Ніязова знання "Рухнами" перевірялося при при прийомі на будь-яку роботу і навіть при отриманні водійських прав.

Місяць вересень був перейменований в "Рухнаму", а всі іноземні фірми в обов'язковому порядку перекладали "Рухнаму" на мову своєї країни. Так, "Рухнама" була перекладена німецькою (за рахунок компанії DaimlerChrysler), на татарський (за рахунок КамАЗа) і ще 40 мов світу.

Українською видання "Трактату про духовність" у 2003 році спонсорувало НВО ім. Фрунзе (Суми) - виробник газотранспортного обладнання, чий ринок збуту значною мірою був зосереджений у Туркменістані.

Після смерті Ніязова книга почала втрачати свою популярність, а навесні 2009 року владою Туркменії була ініційована акція з вилучення примірників цієї книги у всіх установах і підприємствах країни. Але влітку того ж року абітурієнти знову виявили в переліку вступних іспитів до вузів предмет "Священна Рухнама".

У 2011 році в туркменських школах було скасовано випускний іспит з цього предмета, однак абітурієнтам 2013 все ж доведеться здавати його при вступі до вузів.

Тим часом у програму навчання в старших класах шкіл включені нові предмети, такі як "Основи економіки", "Основи екології", "Культурна спадщина Туркменістану", "Світова культура".

Дивіться також інші матеріали за темою "Освіта"

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.