В Туркменістані припинили викладати у школах президентську "Рухнаму"

У новій навчальній програмі, розробленій міністерством освіти Туркменістану для середніх шкіл, відсутній предмет "Рухнама" ("Трактат про духовність").

Досі на вивчення "Рухнами" відводилася одна година на тиждень, нагадує агенція "Фергана".

"Рухнама" була написана колишнім президентом Туркменістану Сапармуратом (Туркменбаші) Ніязовим у 2001 році. Ніязов презентував книгу як духовний кодекс туркменської нації. Трактат став обов'язковим для читання у школах, вузах і всіх організаціях країни.

Книга складається з моральних настанов і філософських роздумів, перемежаних легендами та історичними екскурсами про величне минуле туркменського народу.

За життя Ніязова знання "Рухнами" перевірялося при при прийомі на будь-яку роботу і навіть при отриманні водійських прав.

Місяць вересень був перейменований в "Рухнаму", а всі іноземні фірми в обов'язковому порядку перекладали "Рухнаму" на мову своєї країни. Так, "Рухнама" була перекладена німецькою (за рахунок компанії DaimlerChrysler), на татарський (за рахунок КамАЗа) і ще 40 мов світу.

Українською видання "Трактату про духовність" у 2003 році спонсорувало НВО ім. Фрунзе (Суми) - виробник газотранспортного обладнання, чий ринок збуту значною мірою був зосереджений у Туркменістані.

Після смерті Ніязова книга почала втрачати свою популярність, а навесні 2009 року владою Туркменії була ініційована акція з вилучення примірників цієї книги у всіх установах і підприємствах країни. Але влітку того ж року абітурієнти знову виявили в переліку вступних іспитів до вузів предмет "Священна Рухнама".

У 2011 році в туркменських школах було скасовано випускний іспит з цього предмета, однак абітурієнтам 2013 все ж доведеться здавати його при вступі до вузів.

Тим часом у програму навчання в старших класах шкіл включені нові предмети, такі як "Основи економіки", "Основи екології", "Культурна спадщина Туркменістану", "Світова культура".

Дивіться також інші матеріали за темою "Освіта"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.