У Росії вважають небезпечним викладати у школі Булгакова і Щєдріна

Російські чиновники планують переглянути шкільний курс російської літератури і виробити єдину концепцію викладання класичних творів дітям. Основним завданням учителя стане виховання юних патріотів і міцних сім'янинів.

І тому творчість Островського, Некрасова і Тургенєва має подаватися таким чином, щоб їх герої не стали зразками для наслідування, повідомляє РТ з посиланням на "Известия".

Російські журналісти повідомили, що ініціатива з розробки нового підходу до методики викладання російської літератури виходила від міністра культури РФ Владіміра Мєдінского. Пізніше цю інформацію спростувала радник міністра.

У бесіді з кореспондентом "Известий" голова комісії Громадської Палати щодо збереження історико-культурної спадщини Павєл Пожиґайло розповів, що отримав пропозицію очолити групу зі створення підручника з російської літератури.

Вчителі будуть орієнтовані на "виховання в дітях через літературні образи гордості за нашу багатонаціональну країну, глибокого і спокійного патріотизму, поваги до різних культур, на формування у учнів цінностей міцної традиційної сім'ї".

При цьому цілий ряд творів російської класики XIX століття не відповідає цим цілям і тому вони повинні подаватись таким чином, щоб їхні герої викликали у школярів почуття відторгнення і не стали прикладами для наслідування.

У список "небезпечної" літератури включені "Гроза" Олександра Островського, "Батьки і діти" Івана Тургенєва, громадянська лірика Миколи Некрасова, критичні твори Віссаріона Бєлінського та казки майстра соціально-політичної сатири Михайла Салтикова-Щедріна.

"Катерина з" Грози "- це просто нещасна дівчина, яка відддалася пристрастям, не змогла впоратися з ними і покінчила життя самогубством, - наголосив Пожиґайло. - Інший приклад: Тетяна Ларіна з "Євгенія Онєгіна" - вона вийшла заміж, вона щаслива. З одного боку, пристрасть, яка може призвести до самогубства, а з іншого - мудре подолання пристрасті".

Активіст рекомендує починати вивчення Гоголя лише у старшій школі. Пожиґайло зазначив, що головне в "Ревізорі" "не висміювання царських чиновників, як це розумілося в радянський час, а митарства однієї душі, де кожен із героїв - різні гріхи".

Разом із цим комісія Громадської палати пропонує виключити зі шкільної програми роман Михайла Булгакова "Майстер і Маргарита". Чиновники побоюються, що учні у віці 17-18 років занадто сильно захоплюються фантастичними образами, "не розуміючи творче завдання Булгакова".

"Я вважаю, що цю книгу треба в інституті викладати, - заявив Пожиґайло. - Звичайно, хтось хоче, щоб дитина була повністю вільна, як Раскольников. Але я вважаю, що ця свобода, так само, як свобода Базарова, веде до трагедії".

Як відомо, у грудні 2012 року новопризначений міністр освіти РФ Мєдінскій заявив, що бюджетні гуманітарні НДІ країни - неефективні і підлягають скороченню.

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.