У Росії вважають небезпечним викладати у школі Булгакова і Щєдріна

Російські чиновники планують переглянути шкільний курс російської літератури і виробити єдину концепцію викладання класичних творів дітям. Основним завданням учителя стане виховання юних патріотів і міцних сім'янинів.

І тому творчість Островського, Некрасова і Тургенєва має подаватися таким чином, щоб їх герої не стали зразками для наслідування, повідомляє РТ з посиланням на "Известия".

Російські журналісти повідомили, що ініціатива з розробки нового підходу до методики викладання російської літератури виходила від міністра культури РФ Владіміра Мєдінского. Пізніше цю інформацію спростувала радник міністра.

У бесіді з кореспондентом "Известий" голова комісії Громадської Палати щодо збереження історико-культурної спадщини Павєл Пожиґайло розповів, що отримав пропозицію очолити групу зі створення підручника з російської літератури.

Вчителі будуть орієнтовані на "виховання в дітях через літературні образи гордості за нашу багатонаціональну країну, глибокого і спокійного патріотизму, поваги до різних культур, на формування у учнів цінностей міцної традиційної сім'ї".

При цьому цілий ряд творів російської класики XIX століття не відповідає цим цілям і тому вони повинні подаватись таким чином, щоб їхні герої викликали у школярів почуття відторгнення і не стали прикладами для наслідування.

У список "небезпечної" літератури включені "Гроза" Олександра Островського, "Батьки і діти" Івана Тургенєва, громадянська лірика Миколи Некрасова, критичні твори Віссаріона Бєлінського та казки майстра соціально-політичної сатири Михайла Салтикова-Щедріна.

"Катерина з" Грози "- це просто нещасна дівчина, яка відддалася пристрастям, не змогла впоратися з ними і покінчила життя самогубством, - наголосив Пожиґайло. - Інший приклад: Тетяна Ларіна з "Євгенія Онєгіна" - вона вийшла заміж, вона щаслива. З одного боку, пристрасть, яка може призвести до самогубства, а з іншого - мудре подолання пристрасті".

Активіст рекомендує починати вивчення Гоголя лише у старшій школі. Пожиґайло зазначив, що головне в "Ревізорі" "не висміювання царських чиновників, як це розумілося в радянський час, а митарства однієї душі, де кожен із героїв - різні гріхи".

Разом із цим комісія Громадської палати пропонує виключити зі шкільної програми роман Михайла Булгакова "Майстер і Маргарита". Чиновники побоюються, що учні у віці 17-18 років занадто сильно захоплюються фантастичними образами, "не розуміючи творче завдання Булгакова".

"Я вважаю, що цю книгу треба в інституті викладати, - заявив Пожиґайло. - Звичайно, хтось хоче, щоб дитина була повністю вільна, як Раскольников. Але я вважаю, що ця свобода, так само, як свобода Базарова, веде до трагедії".

Як відомо, у грудні 2012 року новопризначений міністр освіти РФ Мєдінскій заявив, що бюджетні гуманітарні НДІ країни - неефективні і підлягають скороченню.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.