У Криму випустили підручник про те, що татари - посібники нацистів

У Криму на бюджетні кошти випустили книгу, яка містить антитатарські та ксенофобські висловлювання, що розпалюють міжнаціональну ворожнечу на півострові.

Кримські татари вже готують звернення до прокуратури, повідомляють Крим.Коментарі із посиланням на 15minut.org.

Так, в одному з розділів книги містяться звинувачення на адресу кримських татар, які нібито в роки Другої світової війни "поголовно перейшли на бік ворога".

Автори назвали "посібницею окупантів" навіть легендарну розвідницю Аліме Абденнанову, яка після довгих катувань була розстріляна фашистами. Ця кримська татарка була удостоєна ордена Червоного Прапора.

Видання вийшло за фінансової підтримки деяких спонсорів і місцевого бюджету. З районної скарбниці на підготовку та друк книги було виділено 15 500 гривень.

У презентації видання мали взяти особисту участь керівники Кіровського району, а всі 1 200 примірників книги планувалося найближчим часом розповсюдити по школах району.

Пізніше стало відомо, що на весь тираж цієї книги накладено арешт.

За словами голови Кіровської райради Михайла Іванова, який оплатив частину витрат на підготовку та друк цього видання, наразі видання не поширюється. Влада району ще не знає, що далі робити з книгою.

За словами Іванова, зміст книги шокував і голову Кіровської райдержадміністрації Олега Гордєєва. "Коли Гордєєв вперше відкрив книгу, у нього очі попливли вгору. Для чого?! Для нас з Гордєєвим неприємна ця ситуація", – сказав Іванов.

Голова райради повідомив, що з автором видання влада планує провести зустріч, на яку запросять і представників кримськотатарського народу.

Як відомо, у квітні 2013 року у школах Донбасу спробували розповсюджувати посібник, у якому на вигаданих прикладах розповідалося про нібито історичну ворожнечу "шахтарів" і "хохлів".

У травні 2013 року генконсул РФ у Сімферополі Владімір Андрєєв заявив, що кіно про депортацію кримськотатарського народу Сталіним у 1944 році "спотворює історію Великої вітчизняної війни".

Андрєєв фактично виправдав депортацію, у сталінському стилі звинувативши кримськотатарський народ у "зраді" і співпраці з нацистами. При цьому він стверджував, що його слова - офіційна позиція РФ. За два тижні Андрєєва замінили на іншого генконсула.

Дивіться також:

Інші матеріали за темою "Кримські татари"

Інші матеріали за темою "Освіта"

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.