В УКУ ВИКЛАДАТИМУТЬ ІСТОРІЮ ЗА НОВОЮ МОДЕЛЛЮ

Історичну програму Українського католицького університету реформують.

Про це повідомляє прес-служба УКУ.

"Ми запроваджуємо якісну, інноваційну програму, - зазначив декан гуманітарного факультету УКУ, історик Ігор Скочиляс. - З одного боку, вона відходить від традиційної схеми Михайла Грушевського, сфокусованої на етноцентричному лінійному представленні минулого України, а з іншого – пропонує сучасну модель викладання історії".

Таку реформу Скочиляс пояснює просто – підходи, що застосовують на сьогодні більшість українських університетів, не відповідають сучасним вимогам гуманітаристики і потребам ринку праці.

"Точками розрізнення історичної програми УКУ є академічність (поєднання науки та едукації), відповідність європейським критеріям якості освіти та найновішим досягненням у сфері гуманітарних наук, відкритість на потреби й очікування українського суспільства, врахування потреб ринку праці та акцент не лише на умовах навчання, а й на кінцевому результаті – знаннях і навиках, які отримують наші випускники", – додає декан.

Власне реформування історичної програми гуманітарного факультету обговорили в експертному середовищі, відповідна ініціатива була підтримана на останньому виїзному засіданні наукового семінару гуманітарного факультету і затверджена рішенням ректорату Українського католицького університету.

Відтак, уже з вересня студенти-історики УКУ навчатимуться за новою програмою, що передбачатиме появу низки навчальних курсів, програм, семінарів і спецкурсів, розширення міждисциплінарного діапазону компетенцій теперішніх викладачів, запрошення до викладання нових лекторів та гостьових професорів з усієї України.

"Ми повинні виховати і професійно підготувати молодого історика, який приходячи у архів, музей і бібліотеку, володіє фаховими компетенціями, щоб працювати з тим чи іншим джерелом, вміти поставити питання до цього джерела як до продукту тогочасної епохи, критично осмислювати науковий доробок та засвоїти навики академічного письма", – зазначив Ігор Скочиляс.

Реалізація інноваційної моделі в найближчій перспективі, на думку історика, дасть змогу сформувати наукові школи (модерної історії України, церковної історії тощо), запровадити міжфакультетські програми (ідея Київської Церкви) і міждисциплінарні моделі викладання (мовні компетенції, синергія історичних і філологічних програм, цивілізаційний підхід тощо).

УКУ обіцяє залучити до викладання насамперед практикуючих дослідників відомих наукових шкіл і середовищ. Частину навчального плану історичної програми складатимуть майстер-класи провідних спеціалістів як з України, так і з-за кордону (професори Томаш Вюнш з Німеччини, Філліп Портьє з Франції, Олексій Толочко та Наталія Яковенко з Києва тощо).

Нова інноваційна модель передбачає відхід від лінійного вивчення історії України як замкнутого простору до представлення її минулого в контексті ширших цивілізаційних процесів як території, де проживали не лише українці, а й представники інших етносів.

Тому ще однією інновацією стане викладання історії різних українських регіонів у "системі координат" культурних, політичних, правових, релігійних і соціальних моделей тих держав, до складу яких ці регіони-землі входили. Це курси "Історія кримського ханства в Османській імперії", "Етнокультурної історії" (історія вірмен, гагаузів, євреїв, караїмів, поляків, німців, сербів тощо).

Специфікою викладання світової історії стане те, що викладачі зосереджуватимуть увагу студентів не лише на європейському континенті, а й на Азії, Африці, Америці. Для поглибленого засвоєння знань, передбачені щотижневі наукові семінари, лекції та майстер-класи гостьових професорів, навчально-пізнавальні поїздки в різні регіони  України та сусідніх держав.

Дивіться також:

Що відбувається з історичною наукою у вишах України? СТАТИСТИКА

Ева Доманська: "Історія може зникнути з університетів, як колись астрологія"

Яким має бути підручник з історії України. ДИСКУСІЯ

ЗНО-2012. Огріхи в тестах з історії України

Інші матеріали за темою "Освіта"

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.