У Харкові відбудеться наукова конференція про нацистські репресії

У Харкові відбудеться Друга наукова конференція "Етнополітичні проблеми Другої світової війни в Україні: колаборація та Опір" (пам’яті трагедії Дробицького Яру).

Організатор конференції – Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи. Захід відбудеться за підтримки Польського інституту в Києві, Українського єврейського комітету, Українського центру вивчення історії Голокосту та Міжнародного Соломонового університету Східноукраїнської філії.

Час і місце заходу: 14 травня 2013 року о 10:00. Харків, вул. Громадянська, 22/26.

Серед учасників конференції дослідники з Києва, Львова, Рівного, Любліна, Варшави та Харкова.

Будуть обговорені наступні питання з історії Другої світової війни:

  • Колаборація та Опір в умовах окупації: український контекст;

  • Участь колаборантів у військових злочинах на окупованих територіях;

  • Сучасні дослідження колаборації та Опору в Україні;

  • Політика пам’яті та комеморація в Україні: колаборація та Опір.

До участі у роботі конференції запрошуються науковці, студенти, громадські діячі, представники засобів масової інформації, а також всі зацікавлені особи.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.