У Харкові відбудеться наукова конференція про нацистські репресії

У Харкові відбудеться Друга наукова конференція "Етнополітичні проблеми Другої світової війни в Україні: колаборація та Опір" (пам’яті трагедії Дробицького Яру).

Організатор конференції – Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи. Захід відбудеться за підтримки Польського інституту в Києві, Українського єврейського комітету, Українського центру вивчення історії Голокосту та Міжнародного Соломонового університету Східноукраїнської філії.

Час і місце заходу: 14 травня 2013 року о 10:00. Харків, вул. Громадянська, 22/26.

Серед учасників конференції дослідники з Києва, Львова, Рівного, Любліна, Варшави та Харкова.

Будуть обговорені наступні питання з історії Другої світової війни:

  • Колаборація та Опір в умовах окупації: український контекст;

  • Участь колаборантів у військових злочинах на окупованих територіях;

  • Сучасні дослідження колаборації та Опору в Україні;

  • Політика пам’яті та комеморація в Україні: колаборація та Опір.

До участі у роботі конференції запрошуються науковці, студенти, громадські діячі, представники засобів масової інформації, а також всі зацікавлені особи.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.