На Західній Україні сплюндрували пам'ятні знаки Бандері і Шухевичу. ФОТО

У музеї-садибі Степана Бандери, що знаходиться у с. Воля Задеревацька Стрийського району Львівщини, завдано ушкоджень пам'ятнику та барельєфу Бандери.

Про це повідомила прес-служба Стрийської районної ради на Львівщині.

Як розповіла ZIKy директор музею-садиби у Волі-Задеревацькій Оксана Бандера-Піжик, пошкодження погруддя та меморіальної дошки працівники музею виявили вранці 6 березня.

"І на пам’ятнику, і на дошці було пошкоджено обличчя Степана Бандери, - зазначила директор. - Пам’ятник зроблено з мармуру, покрито бронзою, тому зловмисникам було важко завдати пошкоджень. А от меморіальну дошку із барельєфом було пошкоджено більше".

Барельєф у Волі-Задеревацькій

За словами Бандери-Піжик, поруч із музеєм працівники знайшли і "знаряддя" злочину – його передали правоохоронцям.

Відновити пам’ятник та меморіальну дошку виявив готовність народний депутат Віктор Швець. Ще один нардеп від "Батьківщини", обраний на Стрийщині Олег Канівець заявив, що бере "під особистий контроль розслідування цього акту вандалізму".

Пам'ятник у Волі-Задеревацькій

Музей у Волі-Задеревацькій створено на основі приміщення, де в 1933-36 роках проживала родина майбутнього лідера революційної фракції Організації українських націоналістів Степана Бандери.

Тим часом у Здолбунові (Рівненська область) депутат місцевої районної ради Сергій Кондрачук повідомив, що вандали зруйнували пам'ятну дошку Степанові Бандері на Здолбунівській центральній районній лікарні. За його словами, пошкодження було виявлене вранці 7 березня.

У Здолбунові під розбитою дошкою домалювали ще й свастику

“Дошку ми встановили ще у 2008 році і вона там нікому не заважала, а до того, як у 2012-му ми відкрили у Здолбунові пам'ятник Бандері, біля цієї дошки проводились різні заходи, – зазначив Кондрачук. – Думаю, у місті чимало тих, хто хотів би подивитися у вічі вандалам. А дошку ми відновимо. Зробимо ще більшу та гарнішу. До літа цього року”.

Спроба вандалізму сталася і у Льовові. Сьогодні близько 2 години ночі невідомі особи намагалися знести пам’ятник Романові Шухевичу, який стоїть біля музею генерал-хорунжого УПА на вул. Білогорща на околиці Львова (біля будинку, де 5 березня 1950 року відбувся останній бій Шухевича).

 Розбита таблиця у Білогорщі

Про це повідомляє "Український тиждень" із посиланням на завідувача Музею національно-визвольної боротьби України у Львові Володимира Бойка.

За словами Бойка, зловмисники розбили меморіальну таблицю, а також намагалися знести пам’ятник Шухевичу, який стоїть через дорогу від садиби. На пам’ятник вже було накинуто зашморг, за допомогою якого його мали зняти, проте хтось налякав зловмисників і вони втекти через парк навпроти музею.

Львів, Білогорща

Бойко додав, що вранці адміністрація музею звернулася у правоохоронні органи.

Як відомо, у лютому цього року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували на Сумщині пам’ятник Володимиру Леніну.

Всю хроніку плюндрування пам'ятників в Україні дивіться за темою "Вандалізм"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.