Табачник знову купує підручники по 300 і більше гривень за штуку

ДНУ "Інститут інноваційних технологій і змісту освіти" Міносвіти і науки, молоді та спорту України 21 березня уклав низку угод з видавництвами на видання шкільних підручників на 117,12 млн грн.

Про це повідомляють "Наші гроші" із посиланням на "Вісник державних закупівель".

Найдорожчим виявився підручник "Іспанська мова (5-й рік навчання). 5 клас" для загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Редько В.Г., Береславська В.І.), виданий накладом 400 екземплярів по 366 грн./екз.

Ще більше десяти підручників коштуватимуть дорожче 200 грн./екз.

Підручники для шкіл з іноземними мовами навчання з накладами від 1,7 до 2 тис екземплярів замовлено по 102-175 грн./екз.

Це значно дорожче від аналогічного замовлення, яке видавництво "Наукова думка" НАН України 22 березня зробило компанії "Віпол".

Науковці замовили видання 21 книжки накладом 300 екземплярів кожна. Середня вартість наукових видань різного обсягом від 8 до 40 друкованих аркушів становитиме близько 32 грн. за екземпляр.

Половину від усіх підрядів отримали ТОВ "ВД "Освіта" (20699702) і ТОВ "Видавництво "Генеза" (38262516).

 

За даними "Коментарів", директор і засновник "Видавничого дому "Освіта" Тамара Ткаченко не один рік оберталася в оточенні міністра Дмитра Табачника. Раніше вона керувала низкою державних видавничих підприємств, що перебувають у відомстві Міносвіти ("Укрвидавполіграфія", Державне спеціалізоване видавництво "Освіта").

А колишній головний редактор "Генези" Олександр Удод є зараз керівником "Інститут інноваційних технологій і змісту освіти", яке і замовляє друк підручників.

Нагадаємо, минулого року в Міносвіти також замовляли коштовні підручники, виправдовуючи високу ціну невеликими накладами.

Наприклад, "Буквар. Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою. 2 клас" накладом 226 екземплярів коштував 508 грн./екз. Разом з тим, ці букварі коштували дорожче від видання "Врубель і Київ" – 150 грн./екз. Ця книга має 430 сторінок матового паперу, тверду обкладинку та вставки з тисненням золотом, кожна книжка пакується в індивідуальну вакуумну упаковку.

Превірка Рахунковою палатою ситуації з виданням підручників Міністерством освіти в 2010-2011 роках виявила наступне. Видавництва, яким Мінсовіти замовляло видання підручників, замовляли поліграфічні послуги харківському ТОВ "Побутелектротехніка" Михайла Шифріна. Після цього компанія замовляла друк в реальних типографіях, залишаючи собі 60-85% від загальної суми виділених міністерством коштів.

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Підручник"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.