У Здолбунові після Бандери розбили меморіал радянському партизану. ФОТО

У місті Здолбунів (Рівненська область) біля відділку залізничної міліції на Привокзальній площі невідомими особами було розбито лице на пам’ятнику Миколі Приходьку – радянському партизану, Герою Радянського Союзу, уродженцю Здолбунова.

Про пошкоджений пам’ятник повідомили місцеві жителі. За їхніми словами, ще 8 березня пам’ятник був цілим, а 13 березня вони помітили його пошкодження, повідомляє Zdolbuniv.com.

Як відомо, 7 березня у місті було розбито меморіальну дошку Степану Бандері.

 Фото: zdolbuniv.com

"Руйнувати вночі, по злодійськи, не красить ні одну, ні іншу сторони. Так чинять боягузи, - пише один із коментаторів цієї новини. - А стосовно “це наша історія”, то в період війни одна з площ нашого міста, яка зараз зветься “Базарна”, носила назву “площа імені Адольфа Гітлера”. То, може, так варто було лишити, це ж наша історія? Наша, чи наших окупантів? Як на мене, то окупантів. Коричневих, а потім червоних окупантів.

Але це нікому не дає права порушувати закон. Через 10, 20, 50 років люди вийдуть і серед білого дня знесуть ті памятники, які на їхню думку не потрібні. Бо вони це розумітимуть. Бо до цього дійде їхня свідомість. А розбитим пам'ятником Приходьку їхня свідомість, якщо зміниться, то в гіршу сторону".

Як відомо, 15 лютого цього року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

Пізніше, 6-7 березня невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Пізніше доктор історичних наук Георгій Касьянов нагадав, що руйнування пам'ятників без рішення органів місцевого самоврядування є вандалізмом, і звернув увагу на те, що тема історії часто використовується для того, щоб відвернути увагу суспільства від соціально-політичних питань.

Всю хроніку плюндрування пам'ятників в Україні дивіться за темою "Вандалізм"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.