У Здолбунові після Бандери розбили меморіал радянському партизану. ФОТО

У місті Здолбунів (Рівненська область) біля відділку залізничної міліції на Привокзальній площі невідомими особами було розбито лице на пам’ятнику Миколі Приходьку – радянському партизану, Герою Радянського Союзу, уродженцю Здолбунова.

Про пошкоджений пам’ятник повідомили місцеві жителі. За їхніми словами, ще 8 березня пам’ятник був цілим, а 13 березня вони помітили його пошкодження, повідомляє Zdolbuniv.com.

Як відомо, 7 березня у місті було розбито меморіальну дошку Степану Бандері.

 Фото: zdolbuniv.com

"Руйнувати вночі, по злодійськи, не красить ні одну, ні іншу сторони. Так чинять боягузи, - пише один із коментаторів цієї новини. - А стосовно “це наша історія”, то в період війни одна з площ нашого міста, яка зараз зветься “Базарна”, носила назву “площа імені Адольфа Гітлера”. То, може, так варто було лишити, це ж наша історія? Наша, чи наших окупантів? Як на мене, то окупантів. Коричневих, а потім червоних окупантів.

Але це нікому не дає права порушувати закон. Через 10, 20, 50 років люди вийдуть і серед білого дня знесуть ті памятники, які на їхню думку не потрібні. Бо вони це розумітимуть. Бо до цього дійде їхня свідомість. А розбитим пам'ятником Приходьку їхня свідомість, якщо зміниться, то в гіршу сторону".

Як відомо, 15 лютого цього року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

Пізніше, 6-7 березня невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Пізніше доктор історичних наук Георгій Касьянов нагадав, що руйнування пам'ятників без рішення органів місцевого самоврядування є вандалізмом, і звернув увагу на те, що тема історії часто використовується для того, щоб відвернути увагу суспільства від соціально-політичних питань.

Всю хроніку плюндрування пам'ятників в Україні дивіться за темою "Вандалізм"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.