АНОНС: Книга про Кременецький ліцей

14 лютого 2013 р. у Центрі Польських та Європейських Студій НаУКМА (вул. Волоська 10, підвальне приміщення 6 корпусу) відбудеться презентація книги професора Анджея Шмита "Кременецький ліцей як зразок просвітницької моделі школи на території України у першій половині ХІХ століття".

Україномовний переклад наукової монографії польського історика є підсумком численних досліджень на тему відомої Кременецької школи. Книгу написано на основі нових матеріалів, знайдених у архівах України (найбільшу частину з яких було виявлено у архівах Києва), Литви та Польщі.

У монографії розглядається діяльність Волинської гімназії, ліцею у Кременеці. Це був перший навчальний заклад просвітницької моделі школи напіввищого типу на Правобережній Україні початку ХІХ ст.

Досліджено специфіку і структуру, основи фінансування, матеріальну та науково-дидактичну бази, керівні  та вчительські кадри, учнів та спадщину школи та її вплив та виникнення університету у Києві.

Видання представлятимуть - автор, проф.Анджей Шмит - викладач Вармінсько-Мазурського Університету в Ольштин, та проф. Генрик Стронський - викладач Вармінсько-Мазурського Університету в Ольштині і КременецькогоІнституту Гуманітарно-Педагогічної освіти. 

Початок заходу - о 17.00. Вхід вільний.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.