Оголошено переможців конкурсу робіт про визвольний рух

Конкурс наукових студентських робіт "Український визвольний рух 1920—1950-х років" серед студентів-дослідників історії завершився спеціалізованим науковим семінаром з участю провідних дослідників.

Визначено п’ятьох переможців, які отримали грошові премії та комплекти нових наукових видань із теми, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Конкурс організовано до 70-ї річниці створення Української Повстанської армії ЦДВР та Інститутом суспільних досліджень (Дніпропетровськ) спільно з Національним музеєм-меморіалом "Тюрма на Лонцького" (Львів) та Центром історії державотворення в ХХ столітті НаУКМА (Київ).

Загалом на конкурс надійшло 18 робіт із 8 міст України.

Слухачі мали нагоду почути доповіді Івана Патриляка "Протистояння українського визвольного руху німецькому окупаційному режимові: міфи та реалії", Володимира В’ятровича "Неможливий мир. Спроби польсько-українського порозуміння в роки Другої світової війни", Володимира Панченка "Економічний націоналізм — політекономічна доктрина, що відповідає викликам сьогоднішнього дня (на прикладі ОУН)".

"Для мене особливо цінним у конкурсі виявилося те, що роботи подавали не тільки студенти історичних факультетів, - зазначив голова вченої ради ЦДВР Володимир В'ятрович. - Це сигнал не лише про збільшення професійного зацікавлення історією, але й про більшу популярність міждисциплінарних студій". 

Володимир Панченко, директор Інституту суспільних досліджень, висловив переконання, що конкурс стимулюватиме зацікавлення українською історією, роботою з документальними джерелами та формування власного погляду на події минулого.

П’ять переможців отримали грошові премії по тисячі гривень та комплекти наукових видань із тематики, серед яких практичний порадник із доступу до архівів "Право на правду", монографії Володимира Панченка "Формування економічної платформи українського націоналістичного руху у 1920—1950-х роках", Івана Патриляка "Встань і борись! Слухай і вір…": українське націоналістичне підпілля та повстанський рух (1939—1960 рр.)", Володимира В’ятровича "Друга польсько-українська війна 1942-1947 років", останні числа наукового журналу "Український визвольний рух" та інші.

Молоді дослідники мали можливість виголосити свої доповіді, а учасники — продискутувати на тему цих досліджень разом із відомими істориками.

Переможцями конкурсу стали:

  •  Коваль Аліна, студентка Київського національного університету імені Тараса Шевченка (історичний факультет) із роботою "Організація Українських націоналістів на Миколаївщині в 1940-1950-ті роки".
  • Скорих Олександра, студентка Львівського національного університету імені Івана Франка (факультет іноземних мов) з роботою "Волинський пласт".
  • Солов’ян Володимир, студент Київського національного університету імені Тараса Шевченка (філософський факультет) із роботою "Роль Нестора Махна та махновщини у визвольних змаганнях українського селянства (1917—1921 рр.)".
  • Тютенко Роман, студент Львівського національного університету імені Івана Франка (історичний факультет) із роботою "Гайдамацький кіш Слобідської України".
  •  Шендюх Петро, студент Львівського національного університету імені Івана Франка (історичний факультет) із роботою "Терористична діяльність національно-визвольного руху у Східній Галичині в міжвоєнний період: теорія та практика".

На конкурс подавали роботи за темами: повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках; селянський опір колективізації; ідеологія та програми українського націоналізму в 1920—1950-х роках; чільні постаті ОУН та УПА в 1920—1950-х років; діяльність окремих структурних одиниць ОУН і УПА в певний період; повсякденне життя підпільників та повстанців у 1920—1950-х років.

Оцінювала роботи конкурсна комісія, до складу якої входили: кандидати історичних наук Володимир В’ятрович (Національний університет "Києво-Могилянська академія", ЦДВР), Володимир Панченко (ІСД), Олег Репан (Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара ІСД) і доктор історичних наук Іван Патриляк (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ЦДВР).

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.