Спецпроект

Випущено підручник про геноциди

Відтепер українські студенти зможуть вивчати резонансні випадки геноцидної політики та урядового насилля завдяки спеціальному підручнику.

 

Про це повідомляє прес-служба ЦДВР.

Книга Андрія Козицького “Геноцид та політика масового винищення цивільного населення у ХХ ст. (причини, особливості, наслідки)” вийшла у видавництві “Літопис” та рекомендована як посібник Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України для студентів гуманітарних спеціальностей.

Автор підручника Андрій Козицький уклав його після восьми років (2002-2010) читання спеціального лекційного курсу для студентів Львівського національного університету імені Івана Франка.

Усебічне вивчення минулого, разом із його непривабливими та контроверсійними сторінками, надзвичайно важливе для здобуття гуманітарної освіти, - зазначив автор. - Без базових відомостей про причини й наслідки низки трагічних подій ХХ ст. важко зрозуміти витоки багатьох суспільно-політичних проблем сучасності”.

У презентації візьмуть участь:

- автор Андрій Козицький, кандидат історичних наук, доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Львівського національного університету імені Івана Франка.

- видавець, директор видавництва “Літопис” Михайло Комарницький.

- модеруватиме захід історик, голова вченої ради ЦДВР Володимир В'ятрович.

Організатори: Видавництво "Літопис", Громадський комітет із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932–1933 років в Україні та книгарня "Є".

Посібник розповідає про масове винищення вірмен в Османській імперії, Голодомор 1932–1933 рр. в Україні, Голокост європейських євреїв, організоване нацистським режимом Третього райху переслідування циган, примусові переселення малих народів СРСР у роки Другої світової війни, воєнні злочини періоду Другої світової війни та перших повоєнних років, соціальні експерименти та геноцид в Камбоджі 1975–1978 рр., політику “етнічних чищень” в період етнополітичних конфліктів на Балканах 1992–1999 рр., геноцид 1994 р. в Руанді.

Окремо у книзі розглянуто ті випадки масового винищення цивільного населення, які ще не визнано геноцидом, хоча й містять виразні риси екстермінаційної політики.

Презентація відбувається в рамках вшанування 79 роковин Голодомору-геноциду, організованого Громадським комітетом із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932–1933 років в Україні.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.