Спецпроект

25 УКРАЇНСЬКИХ МУЗЕЇВ ЗМАГАТИМУТЬСЯ ЗА ГРАНТ У 10 МІЛЬЙОНІВ

31 липня завершився прийом проектних пропозицій від українських музеїв у рамках проекту "Динамічний музей". Свої заявки на участь у проекті надіслали 25 музеї. Вони змагаються за один грант - розміром 10 млн грн.

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори проекту з фонду Ріната Ахметова "Розвиток України".

Грант призначено на модернізацію музею, оновлення підходів і методів роботи. Окрім цього, ще два з тих музеїв, що подали свої пропозиції фонду, отримають гранти на суму до 250 тисяч грн кожен - на реалізацію окремих компонентів запропонованих проектів.

Переможця визначить спеціально призначена експертна рада у складі 5 українських та 2 іноземних фахівців.

Зокрема, переможців визначатимуть президент Міжнародної ради музеїв ІКОМ (ICOM) Ганс-Мартін Хінц (Берлін) та президент Європейського музейного форуму Михаіл Гнєдовскій (Москва).

Обраний музей співпрацюватиме зі спеціально призначеним експертом-фасилітатором, чиїм завданням буде постійне консультування й надання професійної підтримки (професійні контакти, досвід тощо) команді проекту.

Свої пропозиції подавали музеї державної та приватної комунальної форми власності, колекції яких належать до державної частини музейного фонду України.

"Грант призначається на оновлення, підвищення та активізацію ролі музеїв у суспільстві, - зазначила керівник проекту "Динамічний музей" Олеся Островська-Люта. - Простіше кажучи, на те, аби наші музеї стали активними, динамічними осередками культури, відкритими до своїх відвідувачів, готовими пропонувати різні форми пізнання. Треба не забувати, що музей – це не лише центр збереження знань, а й передачі знань. Ми хочемо побачити нові ідеї, бачити, як музей планує розвиватися впродовж наступних років".

За словами Островської-Лютої, музеям пропонується "думати не лише про прості завдання на кшталт ремонту, а й трохи помріяти про те, яким має бути музей майбутнього і як цей музей має відповідати потребам суспільства, в якому він живе".  

Остаточне рішення експертної ради буде оголошено не пізніше 2 листопада 2012 року. Проміжне рішення, в рамках якого буде оприлюднено шорт-ліст музеїв-претендентів, буде оголошено до 5 вересня.

У період з середини вересня до середини жовтня цього року відбудуться оціночні візити в музеї, що були підтримані першим колом експертної ради - з метою оцінки потенціалу музею та його здатності втілити заплановане.

В рамках візиту буде проведено інтерв’ю з ключовими працівниками музею, а також оцінка навичок і досвіду роботи з бюджетом й виконання фінансових вимог.

Нагадаємо, фонд Ріната Ахметова "Розвиток України" оголосив про конкурс у рамках проекту "Динамічний музей" у березні цього року. 

Проект "Динамічний музей" покликаний допомогти українським музеям розвинути власні ресурси відповідно до міжнародних музейних стандартів, а також реалізувати проекти, котрі можуть мати експериментальний характер або базуватися на досвіді вітчизняних і зарубіжних музеїв.

Це можуть бути нові форми просвітницької роботи, нові принципи формування та презентації музейних колекцій, нові способи адміністративної роботи (наприклад, запровадження PR- та фандрейзингових складових роботи).

Це мусять бути дії, котрі наблизять музей до своєї аудиторії, перетворять його на жвавий осередок культурного обміну, а також сприятимуть стабільному розвитку музейних програм надалі.

Читайте також: "Як зробити супер-музей. Досвід Кракова і Парижа"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.