Оголошено конкурс студентських робіт про визвольний рух 1920-50 рр.

Інститут суспільних досліджень та Центр досліджень визвольного руху до 70-тої річниці створення УПА оголошують конкурс студентських наукових робіт "Український визвольний рух 1920-1950-х років".

Конкурс оголошується для сприяння студентським науковим дослідженням українського визвольного руху в означений період.

Передбачено 5 премій по 1 000 гривень для переможців та комплекти наукових видань із зазначеної тематики.

На конкурс можуть подаватися заявки з таких напрямів:

  • повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках. Цілком доречними будуть як студії, присвячені окремим повстанням чи отаманам, так і дослідження, що охоплюють певний регіон;
  • селянський опір колективізації;
  • ідеологія та програми українського націоналізму в 1920-1950-х роках. Автори можуть пропонувати теми, пов’язані як із певними аспектами ідеології (наприклад "Геополітичні ідеї на шпальтах "Розбудови нації" чи "Соціальні функції держави в роботах публіцистів ОУН другої половини 1940 — початку 1950-х рр.."), так і з її творцями (наприклад "Діяльність М. Сціборського в Парижі", "Діяльність Я. Моралевича в США");
  • чільні постаті ОУН та УПА в 1920-1950-х рр. (Організатори зацікавлені у дослідженнях, присвячених або мало розробленим в історіографії особам, або аспектам діяльності лідерів ОУН та УПА, які не ставали предметом розгляду дослідників раніше);
  • діяльність окремих структурних одиниць ОУН і УПА в певний період (наприклад "Діяльність ОУН на Черкащині 1941-1943 рр.");
  • повсякденне життя підпільників та повстанців у 1920-1950-х рр. (Цілком прийнятними можуть бути теми, пов’язані заняттями повстанців у таборі чи системою забезпечення харчами тощо, особливостями проживання у криївках тощо).

Водночас організатори виходять з того, що тематика заявки цілком може виходити поза заявлені межі. Цікавлять оригінальні роботи, оперті на аналіз наявної історіографії та написані з використанням джерел.

Охочі взяти участь у конкурсі до 15 червня 2012 р. подають заявку на участь. Заявка містить прізвище та ім’я студента, назву навчального закладу, факультет та курс, контактну інформацію (електронну адресу та телефон), назву пропонованої роботи та стислу анотацію (постановка проблеми, історіографія та огляд джерельної бази, яка буде використана — не більше 1,5 сторінок).

Конкурсна комісія повідомляє про прийняття чи відхилення заявки. Заявки подавати на адресу repanoleh@i.ua

Автори заявок, які прийняті на конкурс, до 10 вересня 2012 р. готують роботу у вигляді наукової статті (від 12 до 20 сторінок, 14 кегль, 1,5 інтервали, посилання на список джерел та літератури в кінці статті, наприклад [3, арк. 8] або [6, с. 129]). До 1 жовтня конкурсна комісія розгляне роботи та повідомить учасникам результати. Відзначення переможців відбудеться до 14 жовтня 2012 року.

Конкурсна комісія

  • к.і.н. В. В’ятрович
  • к.і.н. В. Панченко
  • к.і.н. О. Репан

Літерна справа нкдб "Казачі полки"

Про російські казачі частини, що воювали на боці нацистської Німеччини, москва намагається не згадувати взагалі, особливо напередодні відзначення 80-ї річниці від дня перемоги у війні. Серед документів, датованих 1944–1945 роками, в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігається літерна справа під назвою "Казачі полки".

Сходіть на кладовище. Уривок з книжки "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?"

Книжка «А тепер і спитати немає в кого», що незабаром вийде у видавництві Лабораторія, — це практичний путівник у світ генеалогії, що допоможе крок за кроком зібрати і зберегти навіть найменші уламки родинної пам’яті. З чого розпочати дослідження свого роду, як шукати інформацію, аналізувати документи, працювати з архівами, фотографіями і ДНК-дослідженнями — українська етнологиня Анна Ніколаєва детально і водночас доступно пояснює, як дізнатись більше про власну родину і зрозуміти себе.

Полювання на «Ворона»

Історія про участь росіян у Другій світовій війні «на іншому боці» неабияк псує пропагандистські кліше кремля. Про сотні тисяч росіян із тавром зрадників, колаборантів, запроданців, які співпрацювали з нацистами, намагаються не говорити. Особливо москву дратує будь-яка згадка про найвідомішого зрадника – генерала Власова.

Політичний марафон: від кандидата до депутата

"Із задоволенням можу констатувати той факт, що на виборчу компанію я не витратив ані копійки, Сьогодні це звучить, мабуть, одіозно, але так дійсно було".