Директор ЦОМ пояснив, що таке толерантність у підручниках з історії

Директор Центру освітнього моніторингу Павло Полянський наголосив, що в епоху глобалізації важливою місією шкільного курсу історії та підручників з цього предмету є, з одного боку, формування національно свідомої й відповідальної особистості, а з іншого – члена загальноєвропейської спільноти.

На думку громадського діяча, дітям варто говорити всю правду про історичне минуле, але питання в тому, на чому саме акцентувати в цій історичній правді; наголошувати слід не стільки на конфронтаційних моментах спільної минувшини, скільки на позитивному досвіді співпраці між народами, взаємопроникненні і взаємозбагаченні їхніх культур.

"Останнє зовсім не означає шлях до "глянсування" історії, - зазначив Полянський. - Ідеть­ся про уникнення в підручниках історично і методично невмотивованого вживання кліше на кшталт "іго", "агресія", "загарбання", "плюндрування" тощо; уникнення надмірного використання мартирологічних сюжетів з минулого".

Це стосується як викладу взаємовідносин представників різних етнічних груп в контексті   національної історії полікультурної України, так і взаємин українців з сусідніми державами, національні меншини з представників яких історично проживають в Україні.

"При цьому необхідно, щоб це не нагадувало вулицю з одностороннім рухом; аналогічні кроки щодо забезпечення неупередженого і толерантного висвітлення місця і ролі українців в історії мають робити також наші зарубіжні партнери", - зазначив директор ЦОМ.

Як приклад плідної співпраці істориків різних країн у пошуку взаємно прийнятних трактувань спільної історії Полянський навів 19-річний період діяльності Українсько-польської комісії експертів з узгодження змісту підручників з історії та географії.

На думку Полянського, нині існує нагальна потреба у створенні посібника для початкуючих і навіть тих, хто вже має досвід, авторів підручників з історії та редакторів видавництв, що спеціалізуються на створенні таких підручників - щодо того, як, без шкоди історичній правді, толерантно викладати складні питання історичної минувшини.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.