В КНУ ім. Шевченка хочуть замість рефератів писати статті у Вікіпедію

В Київському Національному університеті обговорюється проект альтернативи стандартним рефератам - написання статей в український сегмент "Вікіпедії".

Про це повідомляє "Лови Момент!" із посиланням на заступника голови Наукового товариства студентів та аспірантів факультету соціології КНУ Олену Ляшеву.

"Написання статей для Вікіпедії передбачалося у вигляді альтернативного виду робіт, які можуть задаватися студентам, - зазначила Ляшева. - Сама ідея з'явилася у одного з викладачів факультету соціології - Тараса Цимбала".

За словами організаторів, проект спрямований на соціологію українською мовою: "Ми тільки за те, що б писати і про інші науки, але не намагаємося охопити всі одночасно".

Алгоритм написання статей такий:

1. Команда студентів, які мають певні навички роботи в Вікіпедії, формує теми статей;
2. Викладачі дають завдання студентам;
3. Студенти пишуть статті безпосередньо в Вікіпедію;
4. Викладачі перевіряють і оцінюють їх;
5. Команда студентів редагує і приводить статті до вигляду, що відповідає вимогам Вікіпедії.

На думку шевченківців, в результаті безглузде по суті написання нескінченних рефератів перетворюється на корисний і конструктивний процес створення інтерактивної енциклопедії.

На даний момент проект підтримав проректор з наукової роботи Валерій Григорук Валерій Іванович. Триває оформлення договору про співпрацю між КНУ та фондом "Вікімедіа".

Українська "Вікіпедія" станом на сьогодні містить майже 358 тисяч статей і є на 14 місці за кількістю матеріалів з-поміж усіх 282 мовних розділів енциклопедії.

У листопаді 2011 року повідомлялося, що українська вікі вийшла на третє місце за темпами зростання популярності.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.