У ПІВНІЧНІЙ КОРЕЇ НИЩАТЬ ДЕРЖАВНІ МОНУМЕНТИ?

У КНДР все частіше фіксуються випадки псування і вандалізму щодо пам'ятників, присвячених лідерам держави.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на південнокорейський портал "Дейлі НК".

Портал наводить свідчення південнокорейського парламентаря Юн Сан Хена, який отримав відповідні дані від розвідслужб Південної Кореї.

"В останні місяці були пошкоджені монумент на честь заснування партії (Трудової партії Кореї - ІП) у Пхеньяні і пам'ятник Кім Чен Сук (матері Кім Чен Іра і бабусі Кім Чен Ина - ІП) на її батьківщині в повіті Хверен", - повідомив парламентарій.

Крім того, за його словами, "навколо великих університетів та ринків з'являється велика кількість графіті, які містять заклики скинути Кім Чен Уна", і говорять про те, що "спадкова передача влади зраджує справу соціалізму".

"Дейлі НК" нагадує, що в лютому минулого року був пошкоджений меморіал Мангенде, зведений на місці народження засновника КНДР Кім Ір Сена. Тоді це коштувало місця міністру народної безпеки генералу Чжу Сан Суну.

Лідер КНДР Кім Чен Ір (син засновника соціалістичної корейської держави Кім Ір Сена) помер у грудні 2011 року. До влади прийшов його син Кім Чен Ин.

Про псування і нищення пам'ятників в Україні читайте за тегом "вандалізм"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.