Табачник хоче знищити Інститут українознавства?

Міністерство освіти оголосило війну Національному науково-дослідному інституту українознавства і всесвітньої історії.

Про це заявив директор інституту Петро Кононенко, пише "ЛІГАБізнесІнформ".

Як повідомили в науковій установі, з 16 січня цього року практично всі його співробітники відправлені у відпустки за свій рахунок, а з лютого, якщо стан речей не зміниться, всі будуть переведені на мінімальну зарплатню.

В інституті вважають, що міністерство освіти, якому підпорядковується інститут, на перший квартал поточного року виділило лише третину від необхідних коштів.

Кононенко пояснює ситуацію тим, що профільне міністерство, яке наразі очолює Дмитро Табачник, уже другий рік намагається змістити його з посади і призначити на це місце свою людину, колишнього проректора Академії МВС Анатолія Чайковського.

За його словами, це потрібно для того, щоб потім мати можливість вільно розпоряджатися майном інституту, зокрема, його приміщенням в центрі столиці.

"23 січня нас чекає чергове судове засідання за позовом пана Чайковського про невиконання наказу міністерства про призначення його заступником директора інституту. Але як ми можемо його прийняти на посаду заступника, якщо у нього немає відповідного кваліфікаційного рівня ні з українознавства, ні з світової історії?" , - сказав Кононенко.

Він повідомив, що офіційною підставою для скорочення фінансування стало затвердження з боку Міносвіти лише трьох з дев'яти наукових тем, запропонованих інститутом.

За словами Кононенка за останні півроку співробітники інституту взагалі не отримали жодних пояснень з боку міністерства та особисто Табачника. Тому було прийнято рішення направити офіційний лист на ім'я прем'єр-міністра України Миколи Азарова з проханням втрутитися в ситуацію.

Нагадаємо, 24 січня цього року Національний науково-дослідний інститут українознавства та всесвітньої історії буде відзначати своє 20-річчя.

У січні 2011 року Табачник створив на базі інституту українознавства інститут світової історії.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.