Спецпроект

Табачник розробить спільні посібники з історії ще й з Туреччиною, Польщею і Литвою

Міністерство освіти і науки України має намір розробити спільні посібники з історії для вчителів не тільки з Росією, але і з Туреччиною, Польщею та Литвою, заявляє глава відомства Дмитро Табачник.

Про це повідомляє Інтерфакс.

"Ми будемо робити спільні посібники з історії для вчителів і з нашими сусідами з Росії, і з нашими сусідами з Туреччини", - сказав він на брифінгу в четвер у Києві.

Як повідомив Д. Табачник, він звернувся до міністра освіти і науки Туреччини і отримав неофіційну підтримку в створенні посібника. При цьому він висловив переконання в тому, що найближчим часом Україна отримає офіційну відповідь від Туреччини.

"Я звернувся, і, попередньо, неофіційно, отримав підтримку міністра освіти і науки Турецької республіки про підготовку спільних посібників з історії для вчителів не тільки по одному вектору", - сказав він.

За словами Д. Табачника, ведуться переговори з Міністерством освіти і науки Литви, спільно з Польщею. При цьому міністр відзначив, що українсько-російський посібник з історії для вчителів "обов'язково буде".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.