28 березня — Міжнародний день історика?

Інтернетом шириться інформація про відзначення 28 березня Міжнародного дня історика. Проте… В Україні ніхто і ніколи не встановлював дня історика. ООН теж такого дня не встановлювала.

Текст був опублікований на сайті Лікбез - Історичний фронт

 

Інтернетом шириться інформація про відзначення 28 березня Міжнародного дня історика. Проте…

В Україні ніхто і ніколи не встановлював дня історика. ООН теж такого дня не встановлювала. Окремі корпорації – історичні факультети, товариства істориків – відзначають цей день у своєму вузькому колі.

У Молдові День історика встановлено рішенням молдовського уряду від 8 червня 2011 р.  Цей день в Молдові відзначається 18 липня.

У Британії існує Historical Association. Щороку вони організовують для своїх членів День молодого історика.

Таких прикладів можна навести безліч. Однак Міжнародного дня історика не існує.

Деякі спільноти істориків проводять популяризацію своєї діяльності. Серед таких заходів бувають Дні історика у навчальних закладах чи публічних місцях. Історики розповідають про свою роботу учням чи перехожим, демонструють свої здобутки. Але це не має нічого спільного з відзначенням професійних свят, до яких ми звикли в Україні.

В притомних суспільствах професійні свята – це справа виключно членів професійних корпорацій. Тобто, співробітники певної установи чи члени певної профспілки здатні самостійно, без вказівки держави, без указу президента чи постанови уряду, встановити собі свято. Якщо хочеться. Якщо не хочеться – то не буде й професійного свята.

Отже, жодного Міжнародного чи Всесвітнього дня історика не існує.

Олег Пустовгар: Художник, архітектор, етнограф, засновник Миргородського музею: до 170-річчя Опанаса Сластіона

1884 року в журналі "Нива" Опанас Сластіон надрукував малюнок до поеми "Катерина". Цей успіх спонукав до подальшої роботи над ілюструванням творів Шевченка. Ними молодий художник заслужив славу першого ілюстратора Тараса Шевченка.

Віктор Остапчук: На схилі літ пожив в самостійній Україні. Пам'яті Петра Остапчука

30 тому відійшов у вічність мій батько Петро Остапчук. В статті коротко його життєвий шлях від с. Верби в 1915-му до тої самої Верби в 1994 році: хутір, семінарія в Крем'янці, в'язниця в Дубні, просвітянство на Холмщині, філософія в Берліні, газета "Волинь" у Рівному та "Пінська правда" на Поліссі, втечі від НКВД та німецького СД, еміграція і повернення в Україну. Там і Гоголь, і Берестечко, Штуль і Самчук, та Сеник і Сціборський. Та після смерті з гробу удар по УПЦ-МП...

Андрій Любка: Наш Умберто Еко. Спогади про Сергія Федаку

Саме Сергій Федака видав мою першу книжку. Ще коли я був студентом-третьокурсником. Після одного з неформальних літературних вечорів, які ми проводили в ужгородському кафе «Снек», Дмитрович підійшов до мене і сказав, що мої вірші вже «готові» для публікації. Тож хай я зранку принесу йому диск з текстами і він подумає як би їх надрукувати. У мене тоді ще не було навіть комп’ютера, а вірші я писав на аркушах і серветках, які валялися скрізь по гуртожитській кімнаті.

Володимир В'ятрович: Василь Кук. Початок історії

112 років тому на Львівщині народився Василь Кук, останній головнокомандувач УПА.