АНОНС: дискусія "Добровольці у боротьбі за незалежність України – від 1914 до 2024 року"

У Києві напередодні Дня українського добровольця 12 березня відбудеться дискусія за участі істориків "Добровольці у боротьбі за незалежність України – від 1914 до 2024 року".

Про це інформує УІНП.

Напередодні Дня українського добровольця разом з істориками поговоримо про те, хто саме ставав добровольцем у різні періоди боротьби за незалежність України, та про розвиток добровольчого руху з часів Революції Гідності й після початку російсько-української війни.

Дата: 12 березня, 17:30.

Локація: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (майдан Незалежності, 18/2, Будинок профспілок, 2-й поверх)

Програма:
17:30–18:20 – показ фільму "Легіон. Хроніка УГА 1918–1919";
18:20–19:30 – дискусія.

Про феномен добровольчого руху в Україні говоритимуть:

- Іван Стичинський – кандидат історичних наук, історик, етнолог, співробітник Українського інституту національної пам'яті;

- Аліна Понипаляк – кандидатка історичних наук, експертка Українського центру безпеки та співпраці;

- Тетяна Швидченко – кандидатка історичних наук, завідувачка кафедри загальноосвітніх дисциплін "Зіґмунд Фройд Університет Україна", засновниця ГО "Експертний корпус".

Модерує Юлія Пішта – волонтерка, громадська активістка, співробітниця Національного музею Революції Гідності.

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

Онлайн-трансляцію дискусії можна буде переглянути:

- на фейсбук-сторінках Музею Майдану та Інформаційно-виставкового центру

- на фейсбук-сторінці УІНП

- на ютуб-каналі Музею Майдану.

Організатори: Національний музей Революції Гідності, Український інститут національної пам'яті.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.