Що залишилось після отих ваших майданів?

«Що залишилось після отих ваших майданів?» - це питання я досить часто чув раніше.

 

Відповідаю: неймовірне, фантастичне, безпрецедентне зростання довіри українців одне до одного.

Пару тижнів тому опублікували чергову хвилю Світового дослідження цінностей. Воно показує, що рівень довіри українців до інших людей вищий, ніж мають угорці, італійці, французи, словенці, поляки, словаки, чехи, болгари, хорвати, румуни, греки, кіпріоти.

У нашій частині Європи саме в українців – найвищий рівень довіри одне до одного. Більш того – ми випередили за рівнем довіри кілька країн "Старої Європи", де такі показники суттєво вищі, ніж на сході чи півдні континенту.

 
За рівнім довіри до інших людей Україна перегнала не тільки більшість сусідів, але і деякі країни "старої Європи". Графік з Світового дослідження цінностей 2020. Для збільшення перейдіть за посиланням

Як так сталося, що українці стали "чемпіонами з довіри"?

Світове дослідження цінностей показує, що від часу попередньої хвилі 2011 року за минулі 9 років рівень довіри в українському суспільстві зріс з 23 до 30%. Це насправді круто. Але це дослідження не дає можливості нам подивитися щорічну динаміку змін.

Але Інститут соціології НАНУ проводить щорічні дослідження, які дозволяють нам оцінити, коли саме змінився тренд: коли недовіри стало менше, а довіри – більше в українському суспільстві?

Після виживання у 1990-х тренд змінюється у Мілленіум: українське суспільство почало потроху ставати заможнішим, а заможніші люди довіряють більше, ніж бідні.

Але справжній сплеск зростання довіри відбувається під час і після Помаранчевої революції.

Рівень довіри стрибкоподібно виходить на перший пік: 49% українців у 2005 році стверджували, що довіряють співвітчизникам.

Але потім відбуваються певні коливання, а за часів Януковича – просідання рівня довіри.

Наступний пік довіри соціологи фіксують після Євромайдану та Революції гідності – у 2016 році ми виходимо на абсолютний рекорд довіри українців одне до одного – 56% стверджували, що довіряють співвітчизникам.

 
Після Майданів рівень довіри до співвітчизників зростає, а недовіра - зменшується. Графік побудований на основі даних Інституту соціології НАНУ/Українське суспільство: Моніторинг соціальних змін, 2018

Хтось запитає: чому данні Світового дослідження цінностей та Соціального моніторингу Інституту соціології НАНУ відрізняються? Бо вони інакше формулюють питання.

У першому дослідженні формулювання питання про довіру більш нейтрально-абстрактно та передбачає альтернативу: Як Ви вважаєте, більшості людей можна довіряти чи потрібно бути обережним у стосунках з людьми?

У вітчизняному опитуванні питання сформульовано з виразними позитивними конотаціями: Який рівень Вашої довіри співвітчизникам?

І тому це дає нам різні абсолютні значення в одні і ті ж самі роки. Але обидва дослідження дають нам однакове розуміння тренду: після майданів рівень довіри українців одне до одного суттєво зростає.

На жаль, потім тренд змінюється, і зараз тривають процеси, які призводять до падіння довіри в українському суспільстві.

Проте навіть після того, як рівень довіри зменшився, українці усе одно на європейській "карті" довіри опинилися в компанії Балтійських країн.

Іще пару Майданів – і рівень довіри в Україні буде як в Данії, Швеції чи Норвегії!

Тому коли мене питають "Що залишилось після отих ваших майданів?" Я і далі відповідаю: неймовірне, фантастичне, безпрецедентне зростання довіри українців одне до одного.

Богдан Червак: Андрій Мельник і масакра у Львові 1925 року

16 вересня 1925 року серед ночі озброєні кийками охоронці вривалися у тюремні камери, силоміць викидували на коридор в'язнів і там починали їх бити кийками. У камеру, де перебував Андрій Мельник, направили двох головорізів Бора і Стонжка, що мали садистські нахили.

Олексій Мустафін: Свідок Армагеддона

Навесні 1457 року до нашої ери в долині біля міста Мегіддо фараон Тутмос III Менхеперра – найбільший з найвідоміших нам завойовників в історії Давнього Єгипту – здобув найблискучішу свою перемогу. Цю битву вважають першою детальною описаною битвою в історії людства. І місцем останньої битви добра і зла, біблійним Армагеддоном.

Олексій Макеєв : Що таке свобода? Український переклад Берлінської промови

Цього тижня виголосив на запрошення Фонду Фрідріха Науманна ХІХ Берлінську промову про свободу. Це традиційний для Берліна захід, який відбувається прямо біля Бранденбурзьких воріт. Раніше в різні роки промовцями були, наприклад, премʼєри Естонії Кая Каллас, Нідерландів Марк Рютте, британський історик Тімоті Ґартон Еш чи колишній Федеральний президент Німеччини Йоахім Ґаук. Вперше – українець.

Антон Дробович: 10 принципів меморіалізації війни

Хоча повномасштабна війна за нашу незалежність і досі триває, проте громади, родини загиблих і суспільство загалом не відкладають справу увічнення пам'яті та збереження правди про її перебіг до закінчення бойових дій. Для багатьох це можливість зберегти гідність людей і єдиний доступний спосіб установити соціальну й історичну справедливість.