На Мадейрі похований... король Галичини

Останній австрійський імператор, король Галичини та Лодомерії Карл І, який визнав незалежність УНР, свої останні роки прожив на острові Мадейра. Найчастішими відвідувачами місця його поховання є угорські монархісти

За випадковим збігом обставин й цілком несподівано натрапив на місце поховання Карла І (з Габсбурґів), який у історію увійшов не лише, як останній імператор Австро-Угорщини, а також як король Богемії, король Хорватії, король Угорщини, а також король Галичини і Володимирії, герцог Буковини.

Карта пошт та доріг Королівства Галичини та Лодомерії
Карта пошт та доріг Королівства Галичини та Лодомерії, 1893 рік

Як же так трапилось, що свій вічний спочинок він знайшов на далекому португальському острові посеред Атлантичного океану?

Хоч і народженому лише п'ятим у черзі на престол, але Карлу І волею долі судилося зійти на нього 29-річним у розпал Першої світової війни, узявши командування австрійським військом у складних для імперії внутрішніх та зовнішніх обставинах. 

Карл І з дружиною Зітою та сином Отто в день коронації імператором Австро-Угорщини, 1918 рік
Карл І з дружиною Зітою та сином Отто в день коронації імператором Австро-Угорщини, 1918 рік


Саме за Карла І Австро-Угорщина 1 лютого (19 січня) 1918 року визнала незалежність Української Народної Республіки і 9 лютого (27 січня) 1918 року уклала разом з іншими членами австро-німецького блоку Берестейський мир.

Світло й тіні Брестського миру


Але історичні обставини були такими, що Карл І змушений був, як він сам наголошував, "відсторонитися від управління державою" (підкреслюючи, що це не зречення від престолу).
Проте навколо думали інакше: зокрема, 3 квітня 1919 року австрійський парламент взагалі позбавив династію Габсбурґів права на престол...

Відмова карла від угорського престолу.13 жовтня 1918 року
Відмова Карла від угорського престолу. 13 жовтня 1918 року


Проте Карл Франц Йосип не полишав надії повернути собі хоч якийсь престол, насамперед погляд спрямовуючи на Угорщину.
Якщо першу спробу повернутися на трон можна назвати умовно дипломатичною (таємні домовленості, перемовини, інтриги, підкуп), то друга у 1921 році (після позірної невдачі першої) вже спиралась на зброю та кілька тисяч військових.

імператор Карл на станції Дьйор під час спроби відновити свою владу в Угорщині, жовтень 1921 року
Імператор Карл на станції Дьйор під час спроби відновити свою владу в Угорщині, жовтень 1921 року
Фотоархів Австрійської національної бібліотеки


Але захопити владу силою в Будапешті "імператор" так і не зміг, зокрема через низький моральний дух свого війська, зібраного з прихильників відродження імперії з різних її колишніх кутків.
Іронічна історія оповідає, що однією з причин цього було те, що солдати елементарно не знали, як звертатись до свого очільника. Адже для австрійців він був Карлом І, для чехів Карлом ІІІ, а для угорців - Карлом IV.

Вілла родини Габсбургів поблизу міста Фуншал на  острові Мадейрв
Вілла родини Габсбургів поблизу міста Фуншал на острові Мадейра


Після таких дій останнього австрійського імператора було арештовано представниками Антанти та разом із сім'єю інтерновано на Мадейру. Проте прожити у засланні Карлу І судилося лише кілька місяців - він помер внаслідок пневмонії у 35-ти річному віці.

Похорони Карла І. 1 квітня 1922 року
Похорони Карла І. 1 квітня 1922 року
Фотоархів Австрійської національної бібліотеки


І був похований на найвищій точці Фуншалу, столиці Мадейри, в дивовижній церкві ХVI ст. Діви Марії Монте... А у 2004 році був католицькою церквою беатифікований.
Незабаром після смерті чоловіка дружина Карла Зіта (італійська принцеса) покинула з дітьми острів. А залишив по собі останній імператор аж восьмеро нащадків: п'ять синів і три доньки.
Дружина пережила чоловіка на 67 років і померла у віці 96 років. Усі діти імператорського подружжя відзначились довголіттям та багатодітністю (завдяки чому дім Габсбургів є однією з найбільших за чисельністю представників династією в Європі, поступаючись тільки Бурбонам).

Отто фон Габсбург. Портрет, 2006. Художник - Олівер Марк
Отто фон Габсбург. Портрет, 2006. Художник - Олівер Марк
Вікіпедія


Наприклад, найстарший син Отто фон Габсбург (до речі, був членом Європарламенту від Німеччини) помер у 98 років, мав 7 дітей і 22 онуки.
І майже до самої смерті теж вважав себе спадковим королем Галичини (йому, між іншим генерал Франко пропонував стати королем Іспанії, але чомусь ця пропозиція Отто була відхилена)...

 


Як видно неозброєним оком по стрічках коло гробу Карла - нині саме угорські монархісти є найчастішими відвідувачами поховання.
Загалом, це дуже цікава, водночас драматична й сповнена інтриг історія - все як має бути, коли ми говоримо про монархічні дома початку ХХ століття.

Наталія Лебідь: Остання сльоза Степана Хмари

Дружина заздалегідь попередила медперсонал, що ставити Хмарі гастроназальний зонд не можна. Це викликає ретравматизацію – спогади про те, як у радянській тюрмі голодуючого Хмару годували насильно. Але зонд стояв. І Хмара – той самий Хмара, який був одним із облич Незалежності, і про якого замалим не складали легенди – був цілковито безпорадним, розіп’ятим на тому триклятому лікарняному ліжку. Він вже не міг говорити. Він плакав. Можливо, вперше у житті.

Роман Гуцул: Могили січових стрільців під асфальтом

Московські окупанти вчинили у Львові в 1960-х та 1970-х роках страшне святотатство - повністю зруйнували військові меморіали УГА на Янівському та Личаківському цвинтарях. Сотнями потрощених стрілецьких хрестів була встелена проїздна частина вулиці Суворова та тротуари, зверху залили асфальтом.

Тімоті Снайдер: Тімоті Снайденр: Умиротворення в Мюнхені: світові війни, минулі й можливі

Симетрія між Німеччиною-Чехословаччиною 1938 року і Росією-Україною 2022 року є дивовижною, і якщо ми на мить зупинимося на цих подібностях, це допоможе нам ширше поглянути на сьогоднішній день. Зараз, більш ніж будь-коли, ми є в'язнями чуток, дезінформації та емоцій сьогодення. Історія може дати нам принаймні спокійнішу перспективу.

Ігор Сердюк: А Ви правда справжній професор?

"Професоре, пора! Там вже всі зібрались", – кличе мене чорнявий чоловік у військовій формі. Я виходжу з прохолодної темряви казарми надвір і на кілька секунд застигаю від сліпучого сонячного світла, що відбивається від білого піску під ногами. Надворі серпень 2024 року, довкола приземкуваті піщані пагорби, низенькі рідкі сосни. Страшенна спека й відсутність вітру згустили повітря до стану желе. Час-від-часу це желе здригається від вибухів – на військовому полігоні у центральній Україні відбуваються навчання артилеристів.