Спецпроект

"Аргонавти Всесвіту": як українці полетіли на Венеру

80 років тому вийшов друком перший в український літературі науково-фантастичний роман про міжпланетні мандри. Книга Володимира Владка надихнула братів Стругацьких і Павла Поповича. В Японії видана шість разів.

У жовтні 1935 року київський часопис "Знання та праця" завершив публікацію фантастичного роману Володимира Владка "Аргонавти Всесвіту".

Твір про космічну експедицію на Венеру друкувався частинами протягом десяти місяців.

Раз на два тижні читачі "науково-технічного журналу для піонерів і школярів" діставали чергове число і стежили за пригодами трьох міжпланетних мандрівників – керівника експедиції сивочолого академіка Миколи Риндіна та його молодих колег Вадима Сокола та Бориса Гуро.

Вже під час публікації роман викликав такий інтерес, що видавництво "Дитвидав" терміново уклало з 34-річним автором угоду.

Книжка з'явилася одразу по закінченні журнальної публікації – великим накладом у 20 тисяч.

Перше видання "Аргонавтів...", 1935 рік

Для порівняння: середній наклад української книжки складав у ті часи 7,5 тис., а популярний фантастичний роман Юрія Смолича "Господарство доктора Гальванеску", виданий кількома роками раніше, мав 10 тис. примірників).

 "Ідуть роботарі" (1931) - перша художня робота Володимира Владка, пізніше видавалася під назвою "Залізний бунт". Про повстання машин

Захоплення читачів зрозуміле.

Добре закручений сюжет, оповідь містить купу астрономічних цікавинок, ще й екзотичний маршрут міжпланетної експедиції – до Венери (зазвичай письменники "відряджали" персонажів на Місяць або на Марс).

Перше видання "Аргонавтів..." у перекладі російською, 1939 рік

А головне – 17-річний персонаж Василь Рижко, який таємно пробрався у "перший у світі пасажирський астроплан" і в такий спосіб долучився до трьох зореплавів.

Цей юнак – перший український "літературний" космонавт.

Видання 1947 року

Своїм успіхом роман завдячує також тій обставині, що є першим в український літературі великим твором про політ на інші планети.

Як фантаст Володимир Владко мав неабиякий дар передбачення. Один з юних читачів "Аргонавтів" – Павлусь Попович із Білоцерківського району на Київщині – переконався в цьому на власному досвіді.

Ставши космонавтом, Попович зізнався: "Для мене "Аргонавти Всесвіту" – буквар космонавтики. Вже коли побував у космосі, був просто вражений, як письменник точно спрогнозував ситуацію, пов'язану з невагомістю".

Видання 1956 року

Багато чого письменник-фантаст передбачив і у попередньому романі "Аероторпеди повертають назад", надрукованому "Дитвидавом" 1934 року.

У ньому така собі європейська країна (на малюнках її військові подані зі свастикою на одязі) атакує СРСР, причому бомбардувальники скидають перші бомби о 4-ій ранку (саме так сталося через сім років – у червні 1941-го), а серед персонажів є лейтенант авіації Гагарін.

 

Наклад книжки вилучили з продажу і знищили. Чому? Залишилося таємницею.

З 10 тисяч примірників донині вціліли лише два: в Національному музеї літератури в Києві і приватній колекції в Харкові.

Чергове російське видання, 1957 рік

Власне, історія з вилученням тиражу відбилася на долі "Аргонавтів Всесвіту".

Письменник завершив цей твір 1933-го. Журнал "Знання та праця" оперативно подав анонс: надрукуємо роман наступного року. Проте цензура не квапилася дозволяти новий твір автора, книгу якого щойно заборонили.

У 1950-х роках "Аргонавтів..." чудово проілюстрував Георгій Малаков - старший брат київського краєзнавця Дмитра Малакова

Редакція "пробивала" рукопис цілий рік. І нарешті почала друкувати з січня 1935-го.

Після оприлюднення "Аргонавтів" письменник кілька разів доопрацьовував своє творіння. Шліфував стилістику, модернізував діалоги персонажів – відповідно до нових досягнень науки.

Видання 1974 року

Видання вже 1956 року має примітку: "Роман у 1955 році зазнав ґрунтовної переробки у світлі новітніх наукових досягнень, він значно доповнений, введені нові дійові особи".

Оці нові персонажі – насправді відформатовані старі: Борис Гуро перетворився на китайського професора Ван Луна (в той час дружба з Китаєм – тренд радянської політики), а Василь Рижко "змінив стать" – став студенткою Галиною Рижко.

Присутність дівчини додала оповіді шарму, хоча амурної лінії в романі нема.

Стругацькі теж писали про боротьбу радянських людей з венеріанською стихією, тільки з більшим пафосом. Одна з ілюстрацій до "Аргонавтів" Григорія МАЛАКОВА

Оновлені "Аргонавти" друкувалися безліч разів. Кажуть, навіть спричинили появу першої книги Аркадія і Бориса Стругацьких.

Прочитавши твір Володимира Владка у російському перекладі, брати розкритикували роман. Хтось зауважив: критикувати ладні усі, а написати краще – ніхто.

1957 року Стругацькі створили власний варіант експедиції на Венеру – повість "Країна багряних хмар". Так почалася літературна слава відомого дуету.

Насправді температура на поверхні Венери складає 460 градусів за шкалою Цельсія (причина - парниковий ефект). Пейзаж - пустеля з вистиглих потоків лави (90% поверхні), регулярна вулканічна активність зі свіжими потоками лави. Зображення: Геологічна служба США, на основі радіолокаційних даних міжпланетної станції "Магеллан"

"Аргонавти Всесвіту" не втратили актуальності пізніше, коли настала ера справжніх, а не лише літературних польотів у космос.

Роман перевидавався й після смерті автора 1974 року.

Володимир Єремченко (1900-1974). Владко - літературний псевдонім автора

На цьому творі виросло кілька поколінь читачів в Україні та далеко за її межами – книга перекладена багатьма мовами світу.

Сербський переклад, видання 1959 року. Особливо фанатіли від "Аргонавтів..." у Японії, японською мовою книга виходила шість разів

Нині "український Жуль Верн" (титул Володимира Владка за життя) майже забутий.

"Аргонавти Всесвіту" востаннє друкувалися українською мовою 1990 року.

Автор: Станіслав ЦАЛИК (Київ)
Джерело: Блоги Бі-Бі-Сі

ТАКОЖ:

"Гобіт" - перший переклад Толкіна в Україні

Фільм про атаку нацистів з Місяця став хітом. ВІДЕО

Обкладинки ранніх видань Всеволода Нестайка. СКАНИ

Журнал "Всесвіт". Раритетні обкладинки XX сторіччя. СКАНИ

Футурист і бітник. Поет-друг Семенка не розкаявся після ГУЛАГу

Україно наша космічна. Історія галузі від Кибальчича до "Морського старту"

NASA виклала в інтернет увесь фотоархів з висадки на Місяць. ФОТО

Книговидання в УРСР. Скільки російською і українською. СТАТИСТИКА

Музей космонавтики в Житомирі - на батьківщині Корольова. ФОТО

200 років тому вийшли "Казки" братів Ґрімм. Як це було

Павло Попович. Перший українець у космосі

Інше за темою "КОСМОНАВТИКА"

Інше за темою "ЛІТЕРАТУРА"

Інше за темою "ДІТИ"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.