Фільм про нацистську космічну атаку став хітом Берлінале (ВІДЕО)

Науково-фантастична комедія "Залізне небо" - виконана у стилі альтернативної історії - про агресію нацистів на Землю з секретної бази на Місяці стала найбільш обговорюваною стрічкою на кінофестивалі Берлінале.

Про це повідомляє "Ліга".

Фільм спільного виробництва Німеччини, Фінляндії та Австралії "Залізне небо" не бере участь в основному конкурсі кінофестивалю, його прем'єра відбулася в рамках альтернативної програми "Панорама".

Малобюджетний пародійний фільм про спробу гітлерівців завоювати Землю з космосу викликав навіть більше уваги, ніж деякі фільми більш іменитих режисерів.

За сюжетом, наприкінці Другої світової війни гітлерівці запустили з Антарктики кілька космічних кораблів на Місяць, де заснували секретну військову базу. До 2018 року потужна армада була готова до удару по Землі, і Четвертий рейх переходить в наступ.

Абсурдність подій доповнюється тим, що американський президент у фільмі дуже нагадує колишнього губернатора Аляски Сару Пейлін, а американський крейсер носить назву "Джордж Дабл-Ю Буш".

"Залізне небо" отримало неоднозначну оцінку журналістів. Іноземні репортери розцінили як позитивний знак те, що в Німеччині навчилися сміятися над своїм минулим, однак німецька преса відреагувала більш стримано, відзначаючи, що нацизм все ще залишається дуже делікатним питанням для цієї країни.

Сам режисер "Залізного неба" Тімо Вуоренсола, попередня робота якого була пародією на "Зоряний шлях" і називалася "Зоряна руїна" ("Star Wreck"), налаштований по відношенню до фільму досить критично і називає його "дурним жартом".

Значна частина коштів, витрачених на стрічку (близько 7 млн євро), була зібрана в інтернеті шанувальниками творчості Вуоренсоли.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.