У Музеї космонавтики в Житомирі з’явиться унікальний зореліт. ФОТО

У Житомирі в Музеї космонавтики ім. С.П. Корольова з’явиться симулятор пілотованого космічного корабля, аналогів якого досі не створювали в Україні.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Музей космонавтики ім. С.П. Корольова.

 
Фото: Музей космонавтика ім. С.Корольова

"Проєкт симулятора пілотованого космічного корабля для нашого музею, про який так багато говорили, писали, обіцяли, вступив у стадію внесення фінальних коректив, доопрацювань та набуття зовнішнього оформлення. Вже зовсім скоро зореліт з'явиться у нас", - йдеться у повідомленні.

 
Фото: Музей космонавтика ім. С.Корольова

Зазначається, що зореліт є унікальним проєктом не лише для нашої країни, адже подібного в Україні досі не створювали. Раніше аналогічні тренажери використовувалися лише для підготовки професійних авіапілотів.

 
Фото: Музей космонавтика ім. С.Корольова

Заступник голови Житомирської обласної ради Максим Вілівчук додав, що у металевій кабіні симулятора космічного корабля можна буде відчути себе справжнім космонавтом та здійснити подорож в космічному просторі, і зменшити час перельоту від реальних декількох років до 10 хвилин.

"Циліндричний екран та програмне забезпечення дозволяє отримати об'ємне та реалістичне зображення. Автопілот допоможе робити зручним режим польоту для початківців з підказками в управлінні", - зауважив Вілівчук.

 
Фото: Музей космонавтика ім. С.Корольова

За його словами, розробник симулятора Євген Корольов, який займається оснащенням професійних тренажерів для польоту в космос, розповів, що будуть розроблені різні сценарії для мандрівок. Передовсім ідеться про сценарії для всіх планет сонячної системи та місяця.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.