Віталій Скальський | Історична правда

Віталій Скальський: «Крутянці» Кушніри: верифікація історичними джерелами

У різних виданнях та публікаціях про бій під Крутами серед його учасників постійно згадуються двоюрідні брати Кушніри – Іван та Михайло. Нібито обидвоє родом з Галичини, з с.Купновичі. Іван нібито загинув, а Михайлові "пощастило повернутись живим". Та чи є підстави вважати, що вони брали участь у бою?

12 листопада 2024

Віталій Скальський: Курськ. На Зелені свята 1917 року

На Зелені свята, 21 та 22 травня 1917 року, заплановано всеукраїнський День Національного Фонду. По усій Україні та за її межами відбувались заходи для збору коштів на українську справу. У тому числі і в Курську. Після віча мітингарі пройшли головними вулицями Курська. Попереду на конях їхали актори українського театру у вишиванках та шароварах. Постійно лунала "Ще не вмерла Україна" та "Заповіт".

10 серпня 2024

Віталій Скальський: 28 березня — Міжнародний день історика?

Інтернетом шириться інформація про відзначення 28 березня Міжнародного дня історика. Проте… В Україні ніхто і ніколи не встановлював дня історика. ООН теж такого дня не встановлювала.

28 березня 2024

Віталій Скальський: Семеро крутянців у Харкові

Одним із сюжетів історії бою під Крутами є порятунок полонених поранених українців. Загальна канва - під час бою більшовики взяли у полон близько 30 українців. Сімом із них вдалось урятуватися від розстрілу.

29 січня 2024

Віталій Скальський: Повернення крутянця

Про цього хлопця-крутянця більше 100 років знали лише прізвище. Тепер, завдяки віднайденим архівним документам вдалося повернути із небуття та реконструювати коротку біографію лікарського помічника Кирила Головащука, що у лавах Студентського куреня став на захист України у січні 1918 року.

10 серпня 2023

Віталій Скальський: Крутянець з Кишинева

За кілька десятків років радянської влади українці не мали змоги шанувати своїх героїв. За останніх тридцять років ми не повернули імена вояків Армії УНР у наш символічний простір. Та усе міняється. Завдяки новітнім технологіям та оцифрованим архівам відновлюємо біографію ще одного захисника.

24 червня 2023

Віталій Скальський: Розправа над українськими старшинами у Рославлі 1917 року

У голови совєта міста Рославль Нікалая Конопацького пролунав дзвінок. Телефонував Вадим Смольянінов, головний більшовик Смоленської губернії: мовляв, на допомогу московським протибільшовицьким силам через Рославль їде ешелон – треба зупинити!

5 березня 2023

Віталій Скальський: Крутянець Чижов

Крутянець Микола Чижов працював помічником лікаря у київському головному військовому шпиталі, одночасно навчався в Українському народному університеті, був неодружений, записався до Студентського куреня, у бою пд Крутами потрапив у полон до більшовиків та був ними розстріляний. Похований 19 березня 1918 року на Аскольдові могилі. Його мама проживала у Києві на Кловській, 13. Є шанс, що в ГДА МОУ, у фонді Клінічного військового шпиталю збереглась особова справа Миколи Чижова з біографічними даними та фотографією

29 січня 2023

Віталій Скальський: Таємниця крутянської листівки і троє петлюрівців з-під Конотопа

Дослідникам бою під Крутами добре відома світлина ось такого оголошення. Оригінал листівки зберігається у Державному архіві Сумської області. А копія неодноразово публікувалась у різних виданнях про Крутянський бій. До цієї листівки було чимало запитань

28 листопада 2022

12 англомовних книжок з історії України. "Історична правда" рекомендує

Перелік видань англійською мовою, які дають можливість зрозуміти історію України від найдавніших часів до сьогодення

13 жовтня 2022 � Віталій Скальський

Віталій Скальський: Шанс оновити місто Володимир

Спеціально звертаю увагу на пропозицію назви на честь Василя Загоровського – володимирського шляхтича. Ми маємо сказати, що володимирська, волинська шляхта – наша, а не «польська». Володимирські шляхтичі – це ті люди, що утримували місто у належному стані, боронили його від ворогів, з власних коштів утримували школи та церкви

15 липня 2022

Віталій Скальський: Корочанська масакра

Нападники-більшовики за свої втрати у бою відігрались на повну. Розстріляли вчителя Василя Нетребенка, його невідомого на ім’я родича, юнака Сергія Дмитренка. Їх тіла кинуто в «глибоку помийну яму, яку засипали землею». За спогадами «у місті стояла якась мертва тиша». Зрідка хтось із мешканців прожогом перебігав від хати до хати. На вулицях повсякчас зустрічались тіла закатованих більшовиками

8 квітня 2022

Віталій Скальський: Мелітополь: перший більшовицький заколот

Мелітополь жив своїм звичним для українських міст політичним життям. Аж поки з Росії не приїхали зайди-більшовики. Через них стався єврейський погром та згорів завод. Тоді, у жовтні 1917 року непроханих росіян вдалось вигнати з міста. А 12 березня 2022 року у Мелітополі знайшлась зрадниця, яка перейшла на бік нових російських окупантів - колишня директорка заводу та депутатка міської ради

13 березня 2022

Віталій Скальський: Два дні Третього Універсалу

За текст Третього Універсалу йшла серйозна боротьба. Сперечались за кожне речення. Сперечались майже як за статті Конституції України у червні 1996 року. Найбільш обговорюваними були питання приватної власності на землю та права національних меншин

20 листопада 2021

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.

21 липня 2021 � Віталій Скальський

Симон Петлюра за парканом національної свідомості українців

В незалежну Україну Петлюра повертається вкрай поволі. Всього лише три пам’ятники, але не у столиці і не у рідному місті. Кілька десятків вулиць. Через 100 років Петлюрі продовжують робити закиди у якихось напівміфічних політичних помилках. Через пам’ятники чи вулиці на його честь українці сперечаються аж до бійок та судів. Його цитують та звинувачують. Поширють про нього вигадки та реальні історії. Вочевидь, він таки не байдужий Україні та українцям.

21 травня 2021 � Віталій Скальський

Крутянці на світлинах

19 березня 1918 року Київ був у зажурі... Ховали крутянців... «Прості деревяні блакитні домовини були поставлені по дві на площадки візників». На Бібіковському бульварі стрікотіла плівкою відеокамера, що фільмувала траурну процесію. Професор Грушевський сказав: «Dulce et decorum est pro patria mori. – Солодко і прекрасно вмерти за отчизну так, як умерли оці сини й брати наші, які полягли головами, боронячи рідний край від ворогів...». У будівлі Центральної Ради робили ремонт – з фронтону знімали двоголового орла, символ російського самодержавства.

19 березня 2021 � Віталій Скальський

Віталій Скальський: Вбивство Леоніда Пʼятакова

В різдвяну ніч з 24 на 25 грудня 1917 (6–7 січня 1918) р. о пів на четверту біля будинку № 5 по вул. Кузнечній у Києві стояли близько 20 осіб у військовій формі. На дзвінок вийшов двірник. Він почув вимогу показати квартиру Пʼятакових

25 грудня 2020

Берестейський мирний договір 9 лютого 1918 року: тексти та термінологія

10 лютого 1918 року українські та німецькі газети вийшли із повідомленнями: МИР! Польські газети того ж дня вийшли з траурними передовицями. А напередодні, 9 лютого (27 січня) 1918 року у Бересті між Українською Народною Республікою з одного боку та Австро-Угорщиною, Німеччиною, Болгарією та Туреччиною – з іншого було підписано мирний договір.

17 листопада 2020 � Віталій Скальський

Віталій Скальський: Персональний пенсіонер УНР Іван Нечуй-Левицький

Він доживав віку у доброчинному закладі-притулку для немічних, самотніх, безнадійно хворих та став першим, кому незалежна Україна надала державну пенсію

30 березня 2020

Віталій Скальський: Карна експедиція проти української книжки

19 вересня 1919 року у Києві було розгромлено одну із найстаріших та найбільших україномовних книгарень. Трохи більше сорока тисяч книжок українською мовою було спалено. Так намагались знищити українців прихильники «єдіной, нєдєлімой Росії»

20 вересня 2019

Паскуда. Наймолодший прем'єр в історії України

Наймолодший в історії український премʼєр став головою уряду незадовго до свого 33-річчя. Колеги-політики про нього відгукувалися не найкращими словами. Паскуда - звичне слово на адресу українського премʼєр-міністра у 1918 році.

9 вересня 2019 � Віталій Скальський

Як не проголосили незалежність. Перший Універсал у деталях

Універсал писали у Малій Раді. Есери запропонували дуже короткий текст. Утім багатьом присутнім він здався надто радикальним. Тоді свій варіант запропонував Володимир Винниченко

24 червня 2019 � Віталій Скальський

Дрогобич+: "схеми", заколоти і революція

- Добрий вечір, панове. Руки до гори!
- Маєш! – відповів один із старшин і стрілив з револьвера. Бунтар повалився вбитий.

15 квітня 2019 � Віталій Скальський

"Кульгава качка". Як Грушевського на виборах "прокотили"

У боротьбі за керівні посади в УНР цілком звичними були політичні дискусії, пошук "своїх" у виборчих комісіях та скасування результатів виборів.

29 березня 2019 � Віталій Скальський

Віталій Скальський: Як Гетьман воєнний стан запроваджував

Воєнний стан в Україні запроваджується не вперше. 100 років тому, у листопаді 1918 року гетьман Павло Скоропадський запровадив воєнний стан майже в усій Українській Державі. Кривава бійня світової війни наближалась до завершення. Четвертний союз зазнав поразки. З дня на день очікували підписання Компʼєнського перемирʼя. "Клаптикова імперія" - Австро-Угорщина - розпадалась на шматки. Про свої прагнення до незалежності оголосили хорвати, словенці, чехи. Українці, румуни, поляки та серби шукали можливості возз’єднатися з іншими частинами своїх народів.

26 листопада 2018

Віталій Скальський: Студентські заворушення 14-15 листопада 1918 року

15 листопада 1918 року у Києві пролунали постріли. Державна варта таким чином розганяла демонстрацію студентів, що не хотіли йти в армію.

16 листопада 2018

Київ прокинувся. Як почалася Українська революція

Грушевський зустрів революцію в одній із московських бібліотек. Винниченко теж перебував у Москві. Петлюра тоді жив у Мінську, працював у представництві Земського союзу на Західному фронті. Київ спав…

29 вересня 2018 � Віталій Скальський

160 днів "першої" УНР. Які результати?

Один голова парламенту, два премʼєр-міністри, понад 30 міністрів. Що вони встигли зробити за 160 днів Української Народної Республіки?

30 квітня 2018 � Віталій Скальський

Віталій Скальський: П’ять мантр про "приречену" державу

Українці програли! Українці програли через чвари! Не треба було довіряти більшовикам! Винні – політики! Діячі Центральної Ради не звертали увагу на армію. – Ми часто чуємо ці мантри про причини поразки Українськї революції. Але…

9 січня 2018

Віталій Скальський: "Калинівка"-1918. Як вибухало сто років тому

Вибухи на артилерійських складах під Вінницею – не перші в історії Україні. Різного роду надзвичайні ситуації на артилерійських складах ставалися відколи з'явились ці сховища. Але сто років тому жертв було значно більше.

28 вересня 2017

Повінь і більшовики. Як Луганськ перетворився на Венецію і що з цього вийшло

На повені активно піарились більшовики. Поки міська дума та управа перебували у сонній розгубленості, лідер місцевих більшовиків Клим Ворошилов знайшов кошти та активно долав наслідки стихії. Як наслідок – на місцевих виборах улітку 1917 року відносну перемогу здобула саме ця партія.

2 травня 2017 � Віталій Скальський

"Боронячи Україну від насильників". Наші перші "кіборги"

У березні 1918 р. крутянців перепоховали на Аскольдовій могилі. Наразі вдалося встановити та перевірити життєписи вісьмох героїв та віднайти шість їхніх фотокарток. Пропонуємо читачам подивитись у вічі захисникам Києва від московських окупантів.

29 січня 2017 � Віталій Скальський

Про першого мера Донецька. Життя і смерть Семена Ієйте

В 1917 р. Юзівка нарешті отримала статус міста. Були проведені вибори в органи місцевого самоврядування. Вибрали і міського голову. Не "народного мера", а справжнього. Більшовики намагалися витерти пам'ять про нього. "Історична Правда" виправляє цю помилку.

2 березня 2016 � Віталій Скальський