Спецпроект

Фільм "Безголосся" про Голокост на Львівщині можна переглянути онлайн. ВІДЕО

До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту в Україні відбулась онлайн-прем’єра документального фільму “Безголосся”.

Стрічку про Голокост на Львівщині, зняту громадською організацією "Після тиші", уже можна переглянути у відкритому доступі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

У фільмі йдеться про долю єврейського населення містечка Турка Львівської області під час Другої світової війни. Авторам стрічки вдалося записати спогади останніх свідків вбивств євреїв у цьому місті.

Фільм "Безголосся" - це своєрідне переплетення голосів минулого та сучасного, коли кадри міського простору, початку 1990-х років та сучасні, чергуються з оповідями місцевих жителів – носіїв пам'яті та постпам'яті про їхніх єврейських сусідів.

Перед початком Другої світової війни євреї були найбільшою етнічною групою у Турці — понад 40% від загальної кількості населення. З 4,5 тисячі євреїв, які там проживали, вижили лише кілька десятків. Більшість жертв вивезли та вбили у газових камерах табору смерті в Белжеці, а близько тисячі ‒ розстріляли в самому містечку.

Команді організації "Після тиші" вдалося не лише записати спогади останніх очевидців тих моторошних подій, але й знайти унікальні кадри, які були відзняті американським журналістом Девідом Лі Престоном у 1992 році.

Фільм "Безголосся" створений у 2021 році громадською організацією "Після тиші" спільно з Wanna production у межах проєкту "Мережа пам'яті" Фонду "Меморіал убитим євреям Європи" за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.