Спецпроект

Розкрадачі Музею історії Києва будуть покарані - БЮТ

Слідчі органи відреагували на запит про зникнення з фондів Музею історії Києва біля 100 експонатів, який був направлений депутатом фракції БЮТ у Київраді Олександром Бригинцем.

З метою встановлення фактичних обставин, вказане звернення скеровано для проведення перевірки викладених у ньому доводів до ГУ МВС України в м.Києві, повідомляє прес-служба київського БЮТ.

"Крадіжка відбулася в першу чергу з вини влади, що сховала його колекцію подалі від людського ока. Адже після переселення з Кловського палацу заклад культури, в переважній більшості, існував "в ящиках". Через це експонати розікрали і за це ніхто не поніс покарання", - заявив депутат.

Депутат зауважив, що коли в Києві існує загроза переселення декількох музеїв, і влада має зробити все можливе для попередження розкрадання колекцій музеїв.

"Покарання винних в справі Музею історії Києва буде не лише справедливим, але й показовим як пересторога тим, хто планував скористатись переїздом музейних експонатів. Розкрадання державного мистецького фонду – це злочин рівний захвату київської землі та майна", - наголосив Бригинець.

У 2004 році заклад був виселений із Кловсього палацу, який після реконструкції віддали у користування Верховного Суду України. На сьогоднішній день частина колекції музею виставлена в Українському домі. Оскільки зазначеної площі не вистачає для усієї колекції, його фонди також розміщені у приміщеннях Музею Булгакова та "будиночку Петра".

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.