Меморіал «Батьківщина-Мати» не здається в оренду і не може бути приватизований – МКІП

Меморіал "Батьківщина-Мати" не здається в оренду і жодним чином не може потрапити у приватні руки.

На цьому наголосили у пресслужбі Міністерства культури на інформаційної політики.

 

"На балансі Національного музею історії України у Другій світовій війні обліковується 38 одиниць нерухомого майна загальною площею понад 40 тис. кв. м. Орендар одного з приміщень площею 565,1 кв. м намагається в судовому порядку визнати недійсним договір оренди в пункті, що забороняє приватизацію майна", – йдеться у повідомленні.

У відомстві зазначили, що це суперечить законодавству. "Адже пряма норма закону "Про приватизацію державного і комунального майна" (стаття 4) не дозволяє приватизувати такі об'єкти", – зазначається у повідомленні.

Водночас, як ідеться у повідомленні Національного музею історії України у Другій світовій війні, Фонд держмайна України готує оскарження цього рішеня у Верховному Суді як такого, що суперечить законодавству.


Раніше ЗМІ повідомляли, що "Батьківщину-Мати" в Києві можуть приватизувати.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.