АНОНС: Національний музей Тараса Шевченка запрошує на мультимедійне шоу "Імерсивний світ Тараса Шевченка"

9 та 10 березня у Національному музеї Тараса Шевченка відбудуться покази мультимедійного шоу "Імерсивний світ Тараса Шевченка".

Про це інформує Національний музей Тараса Шевченка.

У музеї обладнали спеціальний мультимедійний зал, такий можна побачити в провідних сучасних музеях світу, а відтепер — і в українському музеї. Першим шоу, яке продемонструють до 210-річчя Кобзаря, стане "Імерсивний світ Тараса Шевченка", який створили Наталія Делієва, Валерій Костюк та Таїсія Пода.

"Імерсивні виставки — чудовий спосіб зануритися в мистецтво для кращого розуміння української культури. Сучасні технології допомагають продемонструвати нашу спадщину в новому форматі й дати можливість музеям залучити нову аудиторію, що надзвичайно важливо в умовах війни. Саме тому "єМузей" організовує подібні заходи. Завдяки цифровим технологіям ми прагнемо розвивати музейну сферу та зберігати неповторну, самобутню спадщину України", — зазначив організатор події, засновник "єМузей" Дмитро Матяш.

Ця виставка поєднує українські традиції з передовими технологіями, актуалізуючи спадок Тараса Шевченка в контексті сучасності. Широкий спектр його творчості відтворюється за допомогою інноваційних технологій імерсивної виставки.

Мультимедійна виставка "Імерсивний світ Тараса Шевченка" була вперше представлена у 2021 році в Одесі, у мультимедійному арт-центрі Віри Холодної, за підтримки Першого благодійного театрального фонду.

Показ відбудеться 9 та 10 березня, о 14:00 і 16:00 годині.

 

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.