На Волині попередили незаконний продаж історичної пам’ятки часів Київської Русі

Правоохоронним органам вдалося попередити незаконний продаж на інтернет-аукціоні вирізьбленої кам’яної плити Х-ХІІІ ст. із зображенням "Святого воїна".

Про це повідомила Волинська обласна прокуратура.

У ході слідства правоохоронним органам вдалося віднайти унікальну пам'ятку – вирізьблену кам'яну плиту Х-ХІІІ ст. із зображенням "Святого воїна" періоду Київської Русі.

Історичну пам'ятку невстановлені особи намагалися незаконно продати на інтернет-аукціоні.

За словами генерального директора Національного музею історії України, доктора історичних наук Федора Андрощука, пам'яток такого рівня не знаходили в нашій країні впродовж останнього століття. 

Добре збережена кам'яна плита із зображенням "Святого воїна", ймовірно, Святого Дмитра, могла бути окрасою одного із храмів Галицько-Волинського князівства.

Унікальну знахідку передадуть до Національного музею історії України на зберігання та проведення дослідження. У подальшому її залишать у музеї.

 

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.